0 Київ
У міністерстві внутрішніх справ Білорусі запрацювала єдина інформаційна система обліку учасників несанкціонованих масових заходів, повідомив 20 грудня начальник управління охорони правопорядку і профілактики міліції громадської безпеки ГУВС Мінського міськвиконкому Олександр Купченя в ефірі "Беларусь 1". Його слова цитує портал TUT.BY.
"Після подій 9 серпня в міністерстві внутрішніх справ ухвалили рішення про створення єдиної бази даних по всій республіці, яка дала б нам змогу враховувати інформацію про цих осіб, яких затримали або ідентифікували під час проведення несанкціонованих масових заходів, і надалі використовувати цю інформацію для роботи", – сказав начальник управління.
Якщо людина живе в місті Брест і виходила на мітинги, а за місяць прибула до Мінська для участі в таких заходах, її затримають і перевірять за базою даних. Якщо людина бере участь у протестах повторно, це матиме суттєве значення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді, уточнив він.
За словами Купчені, оперативно-ситуаційний штаб у Мінську працює цілодобово.
"Усі наші громадські місця, основні площі, основні точки, де проводили, мали місце несанкціоновані масові заходи, вони в нас, зокрема на відео стіни (екрани із записами з камер спостереження), ми їх цілодобово моніторимо", – додав силовик.
Перший заступник глави МВС, начальник міліції громадської безпеки Юрій Назаренко сказав, що, коли його призначали на посаду, глава Білорусі (зараз таким себе вважає Олександр Лукашенко. – "ГОРДОН") поставив завдання відновити громадський порядок у країні.
"З технічного погляду, звісно, ми вже зробили величезний поштовх, можна сказати ривок, який дає цим громадянам змогу встановлювати й надалі здійснювати всі заходи за правовими нормами покарання згідно з адміністративним кодексом", – заявив він.
МВС виділило три основні моменти в роботі з єдиною інформаційною системою: контроль (питання про заходи реагування щодо як конкретної людини, так і групи, об'єднаної за однією або кількома ознаками), облік (соціальний портрет картотеки) і статистика (система може автоматично готувати звіти про учасників заворушень).
У єдиній інформаційній системі є дані учасників акцій, користувачів чатів і адміністраторів Telegram-каналів. У базі вказано стать, вік, регіон, місце роботи, навчання і захоплення людини.
Із 9 серпня в Білорусі не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.
Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували й не транслювати по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських посадовців. До санкцій приєдналася Україна.
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 19 листопада домовилися активізувати роботу над третім пакетом санкцій проти Білорусі. Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель сказав, що санкції запровадять проти фізичних та юридичних осіб. Посли країн ЄС схвалили третій пакет санкцій проти Білорусі 16 грудня.
