"Ми закликаємо всіх, кого це стосується, діяти відповідально і стримано та утримуватися від дій, які можуть призвести до подальшої ескалації насильства. Визнаючи право на мирні демонстрації, Європейський союз очікує, що вони залишаться ненасильницькими та уникнуть будь-якого підбурювання до насильства", – ідеться у документі.
Європейський союз також закликав владу Казахстану "поважати фундаментальне право на мирний протест і пропорційність у застосуванні сили під час законного захисту своїх інтересів безпеки, а також дотримуватися своїх міжнародних зобов'язань".
"Казахстан – важливий партнер Європейського союзу. У межах Угоди про розширене партнерство та співробітництво між Європейським союзом і Казахстаном ми розраховуємо на те, що Казахстан виконуватиме свої зобов'язання, включно зі свободою преси і доступом до інформації в інтернеті та офлайн. Євросоюз заохочує мирне врегулювання ситуації за допомогою інклюзивного діалогу з усіма зацікавленими сторонами і повагу до основних прав громадян", – наголосили в організації.
Контекст
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), із 1 січня її підвищили до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах – Уральську, Атирау, Актобе, Алмати та Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. У підсумку постраждала приблизно сотня правоохоронців, 200 людей затримали. На тлі протестів у країні почалися проблеми з доступом до деяких порталів новин і соцмереж.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який надалі очолює керівну партію країни.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію міста, після чого там почалася пожежа. Повідомляють також про захоплення аеропорту в місті.
Протестувальники захоплюють інші адміністративні будівлі у Казахстані.
У країні на тлі акцій протесту вимкнули інтернет.
+2 Київ
