За два місяці край льодовика відступив на 8 км – це найвищий показник за період сучасних спостережень. Загальна площа льодовика – приблизно 298 км², що за мірками континенту вважають відносно невеликим значенням.
Дослідники з Університету Колорадо в Боулдері встановили, що стрімка деградація пов'язана з особливостями рельєфу під льодом. Льодовик розташований на плоскій ділянці скельної основи нижче від рівня моря. У міру стоншення льоду під впливом глобального потепління крижаний масив почав одночасно відриватися від ґрунту і спливати. Після цього на нього посилився вплив океанічних процесів: тріщини біля основи з'єдналися з поверхневими розломами, що спричинило активне утворення айсбергів.
Для реконструкції подій учені використали супутникові дані й покази сейсмічних приладів, які зафіксували серію так званих льодових землетрусів у моменти відокремлення льоду від дна. Спостереження зафіксували, що в окремі періоди льодовик скорочувався на 2,5 км лише за дві доби.
Автори роботи вважають подію тривожним сигналом: такі підводні рівнини існують і під більшими льодовиковими масивами Антарктиди, що може мати серйозні наслідки для рівня Світового океану в майбутньому.