Він зазначив, що ці люди не належать до груп ризику, для яких в Афганістані є гострі загрози – серед них немає журналістів, громадських активістів, співробітників міжнародних організацій або посадовців, які працювали за попередньої влади.
Водночас Кулеба підкреслив, що, хоча теми Афганістану вже немає на перших сторінках медіа, вона залишиться пріоритетною для його відомства, доки всіх громадян України не евакуюють.
За його словами, зараз відомство працює над організацією і логістикою чергових евакуаційних рейсів, зокрема за допомогою посольств у Таджикистані, Пакистані та Ірані, а також посольства в Україні "певних дружніх країн", у яких є зв'язки з талібами.
Контекст
Ситуація з безпекою в Афганістані погіршилася на тлі виведення американських військ, яке розпочали у квітні 2021 року. До 15 серпня рух "Талібан" узяв під контроль практично всю країну, зокрема столицю Кабул. Президент Афганістану Ашраф Гані цього самого дня втік за кордон.
На тлі наступу "Талібану" іноземні держави розпочали евакуацію своїх громадян. Кілька країн (зокрема США, Франція, Німеччина, Великобританія) скерували своїх військовослужбовців до Афганістану для гарантування безпечної евакуації.
Україна організувала шість евакуаційних рейсів із Кабула. Загалом з Афганістану в Україну, за даними МЗС, евакуювали понад 650 громадян.
Глава Офісу президента Андрій Єрмак говорив 28 серпня, що всіх українських громадян, які заявили про бажання покинути Афганістан, евакуювали, але 30 серпня ЗМІ повідомили, що приблизно 100 осіб із дозволом на проживання в Україні чекає на евакуацію. 1 вересня Кулеба говорив, що приблизно 200 людей просить Україну евакуювати їх з Афганістану, і зазначив, що ця кількість постійно змінюється.
У Державну міграційну службу України із заявою про визнання біженцем звернулися 370 громадян Афганістану. Жодному з них станом на 9 вересня цього статусу ще не надали, повідомили у МВС.
-2 Київ
