"Що продемонстрували ситуація в Афганістані та дії Білорусі, то це те, що час, коли ми можемо чекати, щоб повністю переглянути необхідні нам правила міграції та надання притулку в Європі, вже минув", – написав чиновник.
Під "діями Білорусі" йдеться про мігрантську кризу на кордоні з Литвою, в якій влада Литви звинувачує режим Олександра Лукашенка, котрий називає себе президентом. 6 серпня прем'єр-міністри Латвії, Естонії та Литви Кріш'яніс Каріньш, Кая Каллас та Інгріда Шимоніте закликали розширити санкції проти Білорусі через нелегальних мігрантів. Вони засудили спроби влади Білорусі "використовувати нелегальну міграцію для політичного тиску на Європейський союз і його держави-члени".
В Афганістані ситуація з безпекою погіршилася на тлі виведення американських військ. Станом на 15 серпня рух "Талібан" контролює майже всю країну і готується увійти в Кабул.
Контекст
Згідно з Хартією Європейського Союзу про основні права, ЄС гарантує право на притулок за умови дотримання правил Женевської конвенції від 28 липня 1951 року і протоколу від 31 січня 1967 року щодо статусу біженців, і відповідно до договору, яке який засновує європейську спільноту. Колективні висилання забороняють, також нікого не можуть вигнати, вислати або видати на територію держави, коли є серйозна загроза, що особа в ній зазнає смертної кари, тортур, іншого нелюдського або такого, що принижує людську гідність, покарання та поводження.
За правилами Дублінської конвенції 1990 року, біженці можуть просити притулку лише в тій країні Євросоюзу, кордон якої перетнули першою. Це правило порушила Німеччина 2015 року, коли канцлерка Ангела Меркель заявила, що її країна готова прийняти сирійських біженців незалежно від того, в якій країні ЄС вони опинилися спочатку.
До 2020 року ситуація змінилася, і Євросоюз приділяє набагато більше уваги зміцненню своїх зовнішніх кордонів, пише "Немецкая волна". З 2015-го до 2020 року ЄС розробив різні моделі того, як ухвалювати рішення про надання притулку або про депортацію. Але жодне з них не було втілено в життя.
У черговому звіті Європейського агентства з питань надання притулку, опублікованому в червні 2021 року, йдеться, що 2020 року було подано 485 тис. заяв із проханнями про притулок, і це найменша кількість за всі десятиліття. У бюро пояснюють, що людей, які потребують захисту, менше не стало, але тікати зі своїх країн їм заважають обмеження на міжнародні поїздки та карантинні заходи. Вся процедура також стала складнішою й дорожчою через заходи проти поширення COVID-19.
Найбільше біженців в ЄС з п'яти країн: Сирії, Афганістану, Венесуели, Колумбії та Іраку. Найбільше мігрантів приймає Німеччина – вона опрацьовує чверть усіх прохань про притулок у Європі.
0 Київ
