В Узбекистані розпочався референдум щодо поправок до конституції. У разі їх ухвалення чинний президент зможе правити до 2040 року

Уранці в Узбекистані відкрили всі 10 758 дільниць для голосування, ще 55 дільничних комісій діють за кордоном, де проживає понад 307 тис. співгромадян. За даними ЦВК, 611 тис. громадян уже проголосували достроково. Загалом у єдиному електронному списку виборців на голосування зареєстровано 19,7 млн осіб.

Поправки до конституції вносять низку нових положень у всі розділи головного закону країни, вони також передбачають введення 27 нових статей.

Серед них – зміна статусу держави. У чинній редакції основного закону Узбекистан позначено як "суверенну демократичну республіку", поправки передбачають доповнення: "правову, соціальну та світську державу".

Згідно з поправками, строк повноважень президента Узбекистану планують збільшити з п'яти до семи років. Отже, Мірзійоєв зможе обнулити президентські строки. Поправки дадуть йому змогу допрацювати другий п'ятирічний строк (іще три роки) і продовжити правити країною наступні два строки. Водночас одна особа, як і раніше, не зможе обіймати цю посаду більше ніж два строки поспіль.

Директор лондонського аналітичного центру Central Asia Due Diligence Алішер Ільхамов в інтерв'ю "Радио Азаттык" сказав, що сенс поправок – винятково в забезпеченні квазіправових умов для того, щоб Мірзійоєв пішов на нові вибори і його обрали фактично на наступні два строки.

"Це головний мотив, оскільки якихось підстав для ухвалення нової конституції я не бачу. Проблема в Узбекистані полягала не в тому, що в конституції є якісь вади, а в тому, що її часто не дотримувалися, особливо щодо питань прав людини, верховенства закону", – сказав він.

За словами Ільхамова, у запропонованому варіанті конституції парламент також позбавляють повноважень затверджувати основні посади в держапараті – прем'єр-міністра, членів кабінету міністрів, генерального прокурора, голову служби держбезпеки.

"У нинішній конституції президент презентує, а парламент затверджує. На практиці це мало суто формальний характер, оскільки парламент був і залишається кишеньковим, опозиції туди не допускають. Якщо спускають вказівки від президента, то їх беззаперечно виконують. Але все ж таки було формальне право затверджувати", – додав він.