Убивство Хангошвілі є головним у відносинах Німеччини та Росії

Світ

Убивство в Німеччині чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі веде до Кремля. Таку думку розслідувач Bellingcat Христо Грозєв висловив 9 серпня російському телеканалу "Дождь".

"Це ключова справа у відносинах Німеччини й Росії, тому що мета мотивів йде безпосередньо з Кремля", – вважає він

Розслідувач пояснив, що німецька влада відклала рішення у справі Хангошвілі у зв'язку з тим, що було виявлено нові матеріали. Зокрема, Грозєв згадав фотоальбом Соколова-Красікова.

Ідеться про докази того, що обвинувачений у вбивстві чеченського командира 55-річний Вадим Соколов і Вадим Красіков, який може бути пов'язаним із російськими спецслужбами, – одна і та сама особа. Частину доказів цього зібрали в Харкові українські правоохоронці.

Грозєв вважає, що розслідування вбивства Хангошвілі приведе німецьких слідчих до висновку про "присутність у справі російських спецслужб".

Контекст

Справу про вбивство Хангошвілі із 7 жовтня 2020 року розглядає Вищий земельний суд у Берліні.
23 серпня 2019 року в Берліні кілер велосипедом під'їхав до Хангошвілі й убив його кількома пострілами. Злочинця затримали німецькі поліцейські.
У червні 2020 року влада Німеччини висунула йому обвинувачення в убивстві і незаконному володінні зброєю. Він прийняв замовлення на вбивство Хангошвілі від відомств, підпорядкованих уряду Російської Федерації, ішлося в заяві прокуратури ФРН.
Президент РФ Володимир Путін стверджував, що Хангошвілі – "кривавий бойовик", який нібито причетний до вибухів у московському метро.
Хангошвілі – етнічний чеченець, який народився в Панкіській ущелині (Грузія). За даними "Немецкой волны", він мав грузинський паспорт на ім'я Торніке Кавтарашвілі. Під час Другої чеченської війни командував одним із підрозділів, який воював проти Росії, пізніше співпрацював зі спецслужбами Грузії. У 2015 році у Тбілісі на Хангошвілі скоїли замах. Після цього він виїхав в Україну, а потім – у Німеччину.