0 Київ
Ситуація в Білорусі не поліпшується, переслідування і репресії проти громадян, журналістів та членів координаційної ради тривають. Євросоюз готує новий пакет санкцій проти влади країни, заявив верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель на пленарній сесії Європейського парламенту у Брюсселі. Текст його виступу опублікували на сайті Європейської служби зовнішніх дій 20 жовтня.
"Ви добре знаєте, що Європейський союз не визнав фальсифікованих результатів президентських виборів", – сказав Боррель.
Він нагадав про відсутність демократичної легітимності у Лукашенка як президента. З його режимом більше не можна вести бізнес "як зазвичай", додав верховний представник ЄС.
Євросоюз уже ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. Після цього ситуація в Мінську лише погіршилася, констатував він.
"Рада [Євросоюзу із закордонних справ] політично дала "зелене світло" почати підготовку наступного пакета санкцій. Цього разу в нього увійшов і сам Лукашенко. Технічна робота почалася одразу після засідання ради і скоро буде завершена. У жодної держави-члена не виникло заперечень щодо цього", – сказав глава європейської дипломатії.
Боррель вважає, що принципи відносин ЄС із Білоруссю потрібно переглянути, оскільки Євросоюз солідарний із білоруським громадянським суспільством.
Він погодився з рекомендаціями Європарламенту, у яких ідеться про те, що "тільки національний діалог із координаційною радою забезпечить мирне вирішення".
ЄС наполягатиме на посередницькій місії ОБСЄ для сприяння такому діалогу. Боррель визнав, що білоруська влада не схильна вести діалог з опозицією, а зусилля ЄС у цьому напрямі досі не принесли результату.
"Французькою ви б сказали: "Ils sont aux abonnés absents". Немає відповіді", – уточнив Боррель.
Євросоюз, за його словами, готовий підтримувати білорусів, громадянське суспільство, незалежні ЗМІ усіма наявними інструментами – фінансовими й політичними.
"Ми спробуємо ізолювати уряд Лукашенка, надаючи фінансову допомогу громадянам і уникаючи того, щоб ці гроші потрапили в руки уряду", – пообіцяв глава дипломатії ЄС.
Міністри закордонних справ країн Європейського союзу 12 жовтня погодили можливість застосування санкцій проти Лукашенка, якщо ситуація у країні не покращиться.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту через фальсифікацію результатів голосування на виборах президента, на яких, за офіційними даними, переміг Лукашенко. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували впевнену перемогу кандидатки від опозиції Світлани Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітингувальників. Вони застосовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів було затримано більше ніж 13 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
23 вересня в Палаці незалежності в Мінську відбулася таємна церемонія інавгурації Лукашенка. Уперше в історії Білорусі її не анонсували. Усупереч вимозі законодавства, церемонії не транслювати на телебаченні. У Євросоюзі заявили, що не вважають Лукашенка законним президентом Білорусі.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що приведення Лукашенка до присяги не означає його визнання легітимним главою білоруської держави. Він повідомив, що після закінчення 5 листопада строку повноважень нинішнього президента Білорусі офіційний Київ називатиме його просто Олександр Лукашенко.
Литва, Латвія та Естонія першими у світі ввели персональні санкції проти 30 білоруських чиновників, включно з Лукашенком. Про обмежувальні заходи проти президента Білорусі оголосили також Великобританія і Канада.
