За словами генерала, це був елемент тиску на самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який не хотів погоджуватися на приїзд Пригожина та найманців ПВК "Вагнер" до Білорусі.
"Дії Пригожина були під контролем Путіна і були також розмінною монетою в переговорах із Лукашенком, який, за моїми оцінками, не погоджувався з тим, щоб Пригожин із його армією опинилися на території Білорусі. Адже саме там Путін (оскільки білоруська армія не прагне брати участь у війні, Лукашенко також не поспішає залучати свої війська до війни), чекав на згоду Лукашенка", – додав він.
Коморницький також підкреслив, що ймовірна поява вагнерівців у Білорусі становить серйозну загрозу для України, оскільки це "жорстокі люди, які можуть діяти у важкопрохідній місцевості українсько-білоруського кордону".
Контекст
У РФ 23– 24 червня відбувався так званий заколот Пригожина. Він назвав ті події "маршем справедливості", а глава Кремля говорив, що це спроба військового заколоту. Вранці 24 червня власник ПВК заявляв про захоплення військових об'єктів Ростова-на-Дону та намір йти на Москву, але ввечері того ж дня Пригожин повідомив, що передумав і розгортає колони ПВК "у зворотному напрямку".
Заяву пресслужби Пригожина було опубліковано за 20 хвилин після того, як про врегулювання "кризи" повідомила пресслужба Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі.
24 червня спікер Путіна Дмитро Пєсков заявив, що за підсумками переговорів Пригожин "піде в Білорусь", а справу за фактом заколоту, відкриту на нього в РФ, припинять. 26 червня росЗМІ з'ясували, що справу щодо засновника ПВК "Вагнер" не закрили.
26 червня пресслужба Пригожина опублікувала аудіозвернення, у якому той заявив, що в нього не було мети скидати владу в РФ. Того самого дня Путін виступив із терміновим зверненням, у якому назвав учасників заколоту "зрадниками", які зробили помилку. Він закликав вагнерівців укласти контракт із міноборони РФ або вийти зі збройного формування. Хто захоче, зможе піти до Білорусі, заявив він.
+5 Київ
