За словами співрозмовників видання, Пригожин "почав метушитися" після того, як президент країни-агресора РФ Володимир Путін заявив, що ПВК має укласти контракт із міноборони. Глава вагнерівців намагався обійти це доручення, оскільки "розумів, що його вплив буде підірвано".
Приблизно місяць тому на нарадах у внутрішньополітичному блоці Кремля обговорювали Пригожина, але ризик військового заколоту тоді "визнали нульовим", пишуть журналісти. Коли заколот все-таки почався, у Кремлі вирішили, що у Пригожина "зірвало дах".
"Вимоги [його] теж були туманними і дивними: прибрати Шойгу, не лізти у справи ПВК "Вагнер", більше фінансувати. Але після таких дій у системі [йому] місця не було", – розповіло джерело "Медузы".
Після перших невдалих переговорів, уранці 24 червня, Путін виступив із телезверненням, у якому заявив про "зраду", а Пригожин відповів, що "не збирається іти з покаянням".
Водночас, як сказали джерела, удень 24 червня він почав сам виходити на зв'язок, імовірно, усвідомивши, що "перейшов межу", а "перспективи руху його колон туманні".
"Побачивши змінений настрій Пригожина, Кремль нібито вирішив не йти на "криваве зіткнення". Фронтменом фінальних переговорів став [самопроголошений президент Білорусі Олександр] Лукашенко, оскільки Пригожин наполягав на участі "перших осіб", але Путін із ним спілкуватися не хотів", – кажуть журналісти.
За оцінкою джерел "Медузы", заколот послабив позиції і Пригожина, і Путіна.