"Пропагандисти просто придумували історії і не помічали, що виходить нелогічно. Але це стало сакральною легендою. Оскільки в СРСР релігію було заборонено, а людям треба було в щось вірити, люди почали вірити в це", – вважає він.
Німецький історик критикує більшість інформації про Брестську фортецю, яку в часи Радянського Союзу озвучували як факти.
Коментуючи нібито 32-денну оборону фортеці солдатами Червоної армії, він зазначає, що об'єкт не заважав гітлерівським військам рухатися в бік Мінська і Москви, а бої на всій території фортеці тривали три дні.
За словами Ганцера, під час оборони фортеці в ній було 9 тис. солдатів, і була "проблема, як їх звідти вивести", оскільки ворота не мали великої пропускної здатності.
"Коли почався артилерійський удар, багато радянських солдатів і командирів спробували покинути фортецю і просто застрягли в цих воротах. [...] Фортеця перетворилася на кам'яну пастку для солдатів Червоної армії", – пояснив він.
У полон, за даними німецького вченого, потрапило дві третини гарнізону фортеці.
Розмірковуючи про причини героїзації оборони Брестської фортеці в радянській історіографії, Ганцер назвав кілька її можливих причин:
- майже не було історичних досліджень про війну, і це намагалися заповнити вигадкою;
- Брестську фортецю можна було показати громадянам;
- Брест розташований не в Литві й Україні, а в "безпечній" Білорусі;
- легітимізація соціалізму і влади компартії;
- спроба представити радянські спецслужби (вчений згадує НКВД) не як злочинні організації, а як "справжніх патріотів";
- діяла цензура;
- учасники тих подій прикрашали дійсність.