Каплін Киву точить. Новий сезон політкомпромату в Україні стартував із медичної довідки G

Іллю Киву рятує та обставина, що документи про його психічний розлад опублікував не менш одіозний індивідуум

Опубліковані Сергієм Капліним документи про нібито шизофренію Іллі Киви наводять на думки чи то про спеку як причину божевілля, чи то про відомий вислів "дотрахалися до мишей".

Адже й не те щоб зовсім уже не вірилося в медичне підґрунтя феномену Іллі Киви. По-перше, після неодноразових відео з нардепом Дмитром Добкіним українського виборця здивувати вже нічим. А по-друге, сказаного і зробленого Іллею Кивою протягом останніх трьох років цілком достатньо для того, щоб повірити в найекзотичніший діагноз. Просто забийте в пошуковику словосполучення "Кива заявив, що..." – і уявіть себе головним лікарем психіатричної лікарні, що гортає історію хвороби "пацієнта К.". На закінчення можна буде процитувати булгаківське "Собаче серце": "Но позвольте, как же он служил в очистке?".

Іллю Киву, однак, цілком рятує та обставина, що документи про його психічний розлад опублікував не менш одіозний індивідуум. Уявіть собі "політолога Соскіна", що викриває (із документами) Олега Ляшка. Чи Юрія Лозу, який скидає улюбленця публіки Олега Винника. Яким буде результат? Частина публіки перемикнеться на інший канал; інша залишиться додивитися – але скоріше для того, щоб не не проґавити скандальних подробиць. А раптом Кива завдасть чосу Капліну до смерті? А раптом Каплін скаже ще чогось такого, над чим можна буде "пореготати"?

"Пореготати" – стрижневе слово, що відображає реакцію людей на слова і вчинки Сергія Капліна. Серйозно його не сприймає практично ніхто, але якусь користь спонсорам він усе-таки приносить. А тут іще й боротьба за залишки бренду Соціалістичної партії розгорнулася, тож Каплін начебто "при справі". Проте дивитися на ці вирячені очі, на цей рот, що кривиться від люті, стає нестерпно. А тут іще й заяви написано у стилістиці "привіт із 37-го року": "аваковські поплічники", "фашистські заяви", "надерти зад самозванцям". І знову читачеві на думку спадають думки: я це насправді читаю? Чи просто галюцинації від серпневої спеки?

І погодьтеся ж, що в теорії, будучи розтиражованими завдяки авторитетному виданню чи солідному політику, усі ці лікарські довідки могли б достроково завершити кар'єру Іллі Киви (за умови, звісно, що це – не "липа").

Ця істерична метушня політичних фріків – прикмета нашого часу; найнятих політиків "третього дивізіону" використовують топ-гравці для виконання завдань, бруднитися об які великим дядькам і тіткам або ніколи, або "в облом"


На ділі ж виходить от що: оскільки компромат опубліковано політичним "нулем", то й результат нульовий. Публіка читає в Капліна: "Заяви Киви – брехня! Офіційно заявляю, що я і моя команда, включається в боротьбу за права партійців СПУ, за захист прав партії. Чекайте реакції від європейських лівих на факт рейдерства псевдоправих! СДП і СПУ надере зад самозванцям;)". (Орфографію і пунктуацію пана Капліна автором дбайливо збережено – Є. К.).

Публіка позіхає й бурмоче про себе: "Так, із цими ідіотами не засумуєш".

Ця істерична метушня політичних фріків – прикмета нашого часу; найнятих політиків "третього дивізіону" використовують топ-гравці для виконання завдань, бруднитися об які великим дядькам і тіткам або ніколи, або "в облом". Одночасно ці історії використовують як димову завісу, свого роду "білий шум", під який, якщо вірити вченим, охоче засинають діти. Саме так відволікає нашу увагу гризня між Капліним та Кивою.

(Шкода, звичайно, що лівими в нас у країні називають себе такі от персонажі. Отже, українське суспільство ще не дозріло для того, щоб цю нішу зайняли адекватні партії й адекватні політики. Як це було наприкінці дев'яностих – на початку нульових років. Стрімка деградація Соціалістичної партії України почалася пізніше...).

Повертаючись до сутяжництва навколо СПУ, скажу на завершення: нам усім треба звикати до цієї круговерті компромату з використанням політиків зі сторони (аби не забруднити зацікавлених персон нагорі). Той же Міхеїл Саакашвілі до історії зі своїм громадянством навряд чи в деталях знав, хто такий народний депутат від Радикальної партії Андрій Лозовий.

Тепер – точно знає.