0 Київ
6 серпня міністр інфраструктури України Володимир Омелян знову порушив питання про ймовірне припинення пасажирського залізничного сполучення між Україною і Росією.
"Ми підготували низку контрзаходів стосовно того, що відбувається з боку РФ на окупованих територіях і в Азовському морі (із квітня 2018 року Росія зупиняє й оглядає судна, які йдуть в українські порти в Азовському морі. – "ГОРДОН"). У цей комплекс заходів входить і припинення залізничного сполучення з Росією", – зазначив він.
За словами Омеляна, пропозиції Мінінфраструктури вже передали на розгляд у відповідні відомства. Він додав, що про припинення вантажного залізничного сполучення поки не йдеться.
У грудні 2017 року міністр уже говорив, що питання припинення залізничного сполучення з РФ розглядають. Тоді це було пов'язано із запуском Росією поїздів в обхід України. Поїзди, що прямують із північних і центральних регіонів Росії на південь, раніше проїжджали територією України, а тепер об'їжджають її по новій ділянці залізниці в Ростовській і Воронезькій областях.
Чи буде Кабмін розглядати пропозиції Мінінфраструктури про припинення залізничного сполучення і коли, поки що невідомо. Останнє засідання профільного урядового комітету пройшло вранці 9 серпня. У порядку денному цього питання не було.
Які потяги їздять між Україною і Росією
Зараз між країнами курсує 13 пасажирських поїздів. Вісім із них — українські:
- №6/5 "Київ – Москва" (причіпні вагони з Чернігова);
- №20/19 "Харків – Москва" (причіпні вагони з Полтави);
- №24/23 "Одеса – Москва";
- №54/144–53/143 "Київ, Харків – Санкт-Петербург" (причіпні вагони з Дніпра);
- №56/55 "Хмельницький – Москва" (причіпні вагони із Жмеринки);
- №62/61 "Миколаїв – Москва" (причіпні вагони з Херсона);
- №74/73 "Львів – Москва" (причіпні вагони з Ковеля);
- №74/73 "Кривий Ріг – Москва" (причіпні вагони з Дніпра).
Лідером із перевезення пасажирів з України в Росію і назад у першому півріччі 2017 року був потяг "Львів – Москва", повідомили в "Укрзалізниці". Фото: zik.ua
Курсує також п'ять транзитних поїздів:
- №47/48 "Кишинів – Москва" ("Железная дорога Молдовы");
- №61/62 "Кишинів – Санкт-Петербург" ("Железная дорога Молдовы");
- №341/342 "Кишинів – Москва" ("Железная дорога Молдовы");
- №65/66 "Москва – Кишинів" ("Российские железные дороги");
- №370/369 "Баку – Харків, Київ" ("Азербайджанские железные дороги", їздить восени і взимку).
За даними "Укрзалізниці", кількість пасажирів, яких компанія перевозить у РФ і назад, протягом останніх шести років знижувалася. У 2012 році таких пасажирів було 11,1 млн, у 2013-му – 10,7 млн, у 2014-му – 4,3 млн, у 2015-му – 2,4 млн, у 2016-му – 2 млн, у 2017-му – 1,8 млн. Загальний пасажиропотік "Укрзалізниці" у 2017 році становив 206,636 млн осіб, а у 2016-му – 438,2 млн. Частка людей, які подорожують у Росію і назад, становила 0,88% і 0,46% відповідно.
Тенденція до зменшення пасажиропотоку між Україною і РФ в кількісному вираженні помітна і цього року.
Джерело: Gordonua.com
Загалом же, за даними Держстату, у 2017 році в РФ виїжджало 4,376 млн громадян України. Це менше, ніж у 2013 році (6,1 млн), але більше, ніж у 2016-му (3,9 млн).
Скільки коштують квитки
Місця в плацкартних вагонах потягів УЗ, що курсують у РФ і назад, коштують 1,8–2,6 тис. грн, залежно від відстані та низки інших факторів. Наприклад, доїхати з Києва чи Харкова до Москви можна за 1,8–1,9 тис. грн, а в Санкт-Петербург – за 2,3 тис. грн.
Подорож маршруткою або автобусом обійдеться дешевше. Із Києва до Москви таким транспортом можна доїхати за 600–900 грн, а автомобілем із сервісу пошуку попутників BlaBlaCar – за 500–1000 грн.
Що втратить Україна в разі припинення пасажирського залізничного сполучення з РФ
Таке рішення точно зашкодить "Укрзалізниці", адже якщо загалом пасажирські перевезення є для держкомпаніїї досить збитковими (в.о. глави компанії Євген Кравцов говорив в інтерв'ю "Деловой столице", що у 2017 році збитки становили приблизно 10 млрд грн), то російський напрямок є прибутковим.
Згідно з даними "Укрзалізниці", які компанія надала у відповідь на запит LB.ua у 2017 році, потяги "Київ – Москва" й "Одеса – Москва" були найприбутковішими для компанії і принесли їй 154 млн грн і 98 млн грн відповідно. До топ-п'ять потрапив також поїзд "Київ – Санкт-Петербург" (20 млн прибутку). Сумарно вони принесли компанії 272 млн грн.
На думку директора програми "Інфраструктура майбутнього" Українського інституту майбутнього, колишнього першого заступника міністра інфраструктури України Володимира Шульмейстера, такі втрати на тлі 10-мільярдних збитків компанії з пасажирських перевезень можна назвати невеликими.
Шульмейстер: Економічне становище "Укрзалізниці" це тільки погіршить. Фото: ProAgro Information Company / Facebook
"Проте економічне становище "Укрзалізниці" це тільки погіршить, тому це рішення вкотре демонструє, що політики не думають про економіку, а думають тільки про свої якісь ситуативні політичні дивіденди сумнівної якості", – сказав експерт у коментарі інтернет-виданню "ГОРДОН".
Він також зазначив, що в разі припинення залізничного сполучення з Росією люди пересядуть на автобуси й автомобілі, які є менш безпечними, ніж потяги.
"Відповідно, це рішення серед іншого погіршить ситуацію з аварійністю, погіршить ситуацію із втратами життів українських людей в аваріях і погіршить ситуацію на контрольно-пропускних пунктах на кордоні", – додав Шульмейстер.
Письменник Андрій Кокотюха у блозі на сайті каналу "112 Україна" висловив думку, що важливіше заборонити вантажні перевезення.
"Торгівля з Росією на вищих рівнях не заборонена досі. Більше того – її веде не лише приватний бізнес, ганяючи через кордон потяги з вантажем. Держава Україна дотепер закуповує щось у Росії і щось їй постачає, наповнюючи бюджет", – зазначив він.
Екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава дотримується протилежної думки. У коментарі "ГОРДОН" він заявив, що припинення вантажного залізничного сполучення принесе "Укрзалізниці" мільярдні збитки.
Хто залишиться у виграші
Експерти зазначають, що від припинення залізничного сполучення з Росією виграють авіакомпанії та автобусні перевізники.
"Якщо проаналізувати аналогічне рішення, яке ухвалили раніше, про заборону прямого авіаційного сполучення між Україною і Росією, то виграли від цього переважно оператори третіх країн, насамперед Білорусі, оскільки вони запустили цілу низку рейсів у Москву через Мінськ і в такий спосіб просто взяли на себе пасажиропотік між Україною і Росією", – сказав у коментарі "ГОРДОН" директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.
Він також наголосив, що у випадку з автобусними перевізниками оцінити вплив на них рішення про припинення залізничного сполучення з Росією буде дуже складно, оскільки вони не публікують своєї звітності, на відміну від державної "Укрзалізниці".
За словами Кави, якщо ж Україна обмежить автобусне сполучення з РФ, це призведе до активізації сегмента нелегальних перевезень.
Він зазначив, що від припинення залізничного сполучення виграє також "Железная дорога Молдовы". На думку Кави, її потяги продовжать їздити в Росію через територію України, оскільки Київ навряд чи захоче сваритися з Кишиневом.
"Це спровокує конфлікт із Молдовою, а я думаю, що в нинішній ситуації, коли у нас Молдова і Словаччина – це дві сусідні країни, із якими у нас не зіпсовані відносини, то, напевно, зараз сваритися з Молдовою через це не зовсім доречно буде", – наголосив він у коментарі виданню "ГОРДОН".
Шульмейстер же зазначив, що виграють від припинення залізничного сполучення з Росією й українські політичні сили, налаштовані проти Росії.
"Найімовірніше, вони будуть це піарити як своє досягнення", – заявив експерт.
Що від цього одержить Україна
На думку Шульмейстера, позитив від цього рішення, якщо його ухвалять, полягає в тому, що потяги, які зараз курсують у Росію, можна буде використати на внутрішніх маршрутах.
"Було оголошено минулого місяця, що Україна планує відійти від плацкартних вагонів. Відповідно, частину купейних вагонів, які ходять у Росію, можна використовувати всередині України", – зазначив він.
Що буде з трудовими мігрантами
Експерти одностайні, що на кількість українських трудових мігрантів, які заробляють у Росії, припинення залізничного сполучення із цією країною навряд чи вплине.
"Є певна група заробітчан, яка сфокусована на Європі, є ті, хто сфокусований на Росії. Це абсолютно різні сегменти, і перетікання між ними мінімальне", – уважає Кава.
На думку Сергія Вовка, трудові мігранти переорієнтуються на інші види транспорту. Фото: American Chamber of Commerce in Ukraine / Facebook
Вовк зазначив, що трудові мігранти, які заробляють у Росії, просто пересядуть на інші види транспорту. Такої думки дотримується і Шульмейстер.
"Досвід засвідчує, що ті, хто хоче, наприклад, учити мову, їдуть у Польщу, а ті, хто більше прив'язаний до російської, ледачі, їдуть у Росію", – зазначив він.
Якою буде реакція Росії
На думку Шульмейстера, на РФ рішення Києва про припинення залізничного сполучення особливо не вплине: "Росія давно припинила пасажирські залізничні комунікації з Україною. Це давно вже сталося. Тільки Україна продовжувала відправляти свої поїзди у Росію. Тому, я думаю, Росія навіть не помітить цього".
Вовк зазначив, що в разі ухвалення українською владою такого рішення у РФ залишиться право відреагувати, але наголосив, що від ситуації взаємної ескалації, як правило, мало хто виграє.
