Клуб читачів
ГОРДОН
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Шустер: Порошенко скупий, злопам'ятний і трошки товстий. Яка скотина!

Телеведучий Савік Шустер у бліц-інтерв'ю для YouTube-каналу головного редактора інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман розповів, як його ледь не розстріляли таліби, які, на його думку, головні риси у чинного президента України Петра Порошенка та новообраного глави держави Володимира Зеленського, чому хотів би записати інтерв'ю з президентом РФ Володимиром Путіним і в якій країні, на його думку, найкращі повії.

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Шустер: Те, що зараз відбувається в Україні, це черговий перехідний період
Шустер: Те, що зараз відбувається в Україні, – це черговий перехідний період
Скріншот: Алеся Бацман / YouTube
Коли мені сказали, що жити мені залишилося шість місяців, у мене був один із найскладніших днів. Діагноз – рак шкіри

– Савіку, нагадую, у нас короткі запитання і дуже чесні відповіді. Ви готові?

– Ну, короткі – так. Чесні – не впевнений. Спробуймо (усміхається).

– Почнімо й відразу перевіримо: скільки грошей вам потрібно для щастя?

– Приблизно, думаю, десь дві тисячі...

– На хвилину?

– ...гривень на день.

– А що сюди входить, які потреби?

– Щастя? Я щастя з грошима взагалі не пов'язую.

– Що таке щастя?

– Щастя – це коли робиш щось...

– Від чого кайфуєш?

– Так, правильно. Від чого кайфуєш. Я кайфую від багатьох речей.

– Який ваш найважчий у житті день?

– О, у мене їх було кілька. Коли таліби хотіли мене розстріляти. Це був дуже важкий день. Я начебто був готовий помирати, але не зовсім. Я потім із ними на цю тему дискутував. Кажу їм: "Ну, може, не сьогодні?"

– Ну, я так розумію, ви домовилися?

– Так, домовилися. Ось це був складний день. Ще був день, коли мені сказали, що мені жити залишилося шість місяців.

– Ого! А що це було?

– Діагноз – рак шкіри.

– Але його не підтвердили?

– Ні, жодного раку шкіри взагалі не було.

– Це лікарі такі молодці?

– Так, бувають і такі.

– Це в якій країні?

– У Канаді. Це був дуже складний день. Особливо враховуючи, що на той момент моя дружина була вагітна дочкою. Складно було, коли народилася дочка, і в неї зупинилося серце. Теж складні ніч і день були. Тому дозвіл на роботу, закриття каналу, усякі порошенки, які заважають жити, – це все другорядне, як порівняти з тим, що я озвучив.

Обама і Клінтон – дві людини, з якими я ну дуже б хотів поговорити. Трамп? Та кому цікавий?

– Перейдімо до позитиву. Найщасливіший день?

– Найщасливіший день... ще попереду (усміхається).

– Добре. У вас двоє дорослих дітей – про Сару ви згадали, є ще Стефано. А ви ще хочете мати дітей? Адже ви в самому розквіті сил, ви красивий, ви стильний, ви модний...

– Олесю, я не проти того, щоб мати ще дітей. Я абсолютно відкритий. Але, по-перше, питання – з ким? І, по-друге, навіщо? Це величезна відповідальність.

– Я думаю, друге випливає з першого.

– Так, але все одно це величезна відповідальність. Ви як мама це знаєте.

– Три головні риси [чинного президента України] Петра Порошенка?

– Скупий, злопам'ятний і трошки товстий.

– Три головні риси [новообраного президента України] Володимира Зеленського?

– Гарний актор, дуже симпатичний хлопець. Я б не сказав, що він великий знавець телебачення. Я так вважаю.

– Із ким би ви ще хотіли записати інтерв'ю?

– Із [президентом РФ Володимиром] Путіним.

– Це ось просто на першому місці?

– Я б хотів поговорити з ним серйозно. Якби не було цензури, так – це людина, з якою я б хотів поговорити. А взагалі – з [екс-президентом США Бараком] Обамою і [колишнім державним секретарем США Гілларі] Клінтон. Це дві людини, з якими я ну дуже б хотів поговорити.

– А [президент США Дональд] Трамп – ні?

– Трамп? Та ну, перестаньте. Кому він цікавий? Мені точно ні.

Найкращі повії – в Коста-Риці

– Ви хоча б раз користувалися послугами повій?

– Так.

– У якій країні?

– У різних.

– Де найкращі повії з тих країн, що ви знаєте?

– Тут така штука. Це просто жінки, які нормалізують психологічний стан у країні. Це дуже шановані жінки. Де? Напевно, у Коста-Риці.

– А чим кращі?

– Ну, я зараз говорю не про масовий порядок, а про індивідуальні зустрічі й випадки.

– Вони були добрими, сентиментальними, красивими чи вмілими?

– Ні-ні-ні. Умілі, знаєте, це дуже суб'єктивна річ. Це ж індивідуальний досвід. Я познайомився з жінкою в Коста-Риці, у Сан-Хосе. І розповідь про її життя мене реально зачепила.

Ганді ніколи б із Путіним не розмовляв – він йому просто не був би цікавим. А ось зі мною, можливо, і так

– Із ким із тих, хто вже помер, ви по-справжньому хотіли б поговорити?

– [Один з ідеологів руху за незалежність Індії Махатма] Ганді.

– То ви з Путіним маєте багато спільного.

– Ні. Ганді ніколи б із Путіним не розмовляв – він йому просто не був би цікавим. А ось зі мною, можливо, і так (усміхається).

– Як ви можете схарактеризувати те, що відбувається в Україні, одним словом?

– Те, що зараз відбувається в Україні, – це черговий перехідний період. Я думаю, відбувається зміна поколінь. Але ж потім це може виявитися лише моєю ілюзією. Однак мені здається, що момент настав саме зараз. І це не дивно. Війна, Майдан, люди з їхніми обіцянками, яких так і не було виконано. І зараз надія на молодь. На вас, на Зеленського тощо. Це нові обличчя, нові люди і головне – нові душі. Які в жаху, який був раніше, жити не хочуть.

– Якщо не журналістом, ким би ще ви могли працювати?

– Ось зараз буде список. Я б міг працювати футболістом...

– І працювали футболістом...

– ...працював. Я міг працювати тренером, суддею в полі, масажистом – це все футбольні професії. Також я міг би бути сімейним лікарем, хірургом...

– Ви приймали пологи...

– ...так, я приймав пологи. І людина народилася.

– Савіком назвали?

– Ні, Давидом (сміється). Я його назвав Мухаммед Дауд.

– Цікаве поєднання.

– Потім я міг би бути театральним режисером, театральним актором, фоторепортером. І ось такого "я б міг бути" дуже багато. Але якщо ви мене запитаєте, ким я хочу бути в наступному житті після реінкарнації...

– А ви в неї вірите?

– Ну, я ж хочу грати у футбол, хочу бути Марадоною (усміхається).

– Приголомшливо. Найнезвичайнійший подарунок, який вам будь-коли дарували?

– Найнезвичайніший подарунок мені подарував Петро Олексійович Порошенко, коли відібрав у мене дозвіл на роботу. І я подумав – яка ж скотина!

– Прекрасний фінал. Спасибі вам за цей бліц.

ВІДЕО
Відео: Алеся Бацман / YouTube

Записав Олександр ПРИСЯЖНИЙ

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Шановні читачі! На нашому сайті заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства. Коментарі, що порушують ці правила, ми будемо видаляти, а їх авторам закривати доступ до обговорення. Редакція не вступає у листування з коментаторами щодо блокування, без серйозних причин доступ до коментування модератори не закривають.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
14 травня, 2019 11.00
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook


 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації