+15 Київ
25 липня твіт президента США Дональда Трампа завдав удару Україні, країні, яка спирається на підтримку США у протистоянні тривалій російській військовій агресії та окупації великих частин її території.
Зрозуміло, чому Трамп і його група підтримки у ЗМІ, як, наприклад, Шон Генніті (ведучий телеканала Fox News. – "ГОРДОН"), намагаються знайти приклади втручання інших країн у виборчий процес у США. Але те, що Трамп називає "спробами саботажу", не можна порівнювати із широкомасштабними і систематичними зусиллями Росії.
На відміну від Росії, український уряд не зламував жодних поштових серверів у пошуках інформації про посадових осіб чи радників кампанії Трампа і не рекламував Гілларі Клінтон через підконтрольні засоби масової інформації. Україну обвинувачують в обговоренні ролі, яку відіграв голова кампанії Трампа Пол Манафорт у внутрішніх українських справах. Він був радником опального президента України Віктора Януковича з грудня 2004-го до лютого 2010 року, а потім повернувся в Україну у вересні 2014-го, щоб допомогти в ребрендингу залишків забороненої Партії регіонів в Опозиційний блок (офіційно діяльності Партії регіонів в Україні не заборонено, але у 2014 році керівництво ПР вирішило не брати участі у парламентських виборах, багато екс-регіоналів тепер в Опозиційному блоці. – “ГОРДОН“).
Пол Манафорт звільнився з посади голови виборчого штабу Трампа після публікації матеріалів про зв'язки з Партією регіонів. Фото: EPA
Матеріали, які прийшли з України в розпал виборчої кампанії у США, були пов'язані виключно з діяльністю Манафорта в Україні і були обмежені його стосунками з Януковичем і Партією регіонів.
Росія, навпаки, оприлюднила дані про листування посадових осіб кампанії Клінтон, які займалися питаннями виборів у США. Україна не була джерелом будь-якої інформації про Манафорта як офіційного представника кампанії Трампа. Уся інформація про нього була обмежена його давньою роллю в українській політиці, включно з інформацією про те, що він, імовірно, отримав незаконні грошові виплати в розмірі $12,7 млн.
Що важливіше, не було жодних спроб, профінансованих державою Україна чи бізнесом, спрямованих на атаку Трампа в манері фінансованого державою Росія RT.
На відміну від російських кібератак на внутрішню переписку штабу Клінтон, які проводили зі схвалення президента РФ Володимира Путіна, публікація даних про Манафорта не була санкціонована українським урядом.
Насправді ця інформація була оприлюднена завдяки зусиллям одного з найбільш невтомних критиків президента України Петра Порошенка – Сергія Лещенка. Лещенко, колишній журналіст-розслідувач, був обраний до парламенту за партійним списком Блоку Порошенка, але швидко став одним із найгостріших критиків і противників президента (зараз Лещенко офіційно залишається членом парламентської фракції президентської партії, але це пояснюють тим, що за українським законодавством його буде позбавлено мандата, якщо вийде з фракції).
Лещенко наприкінці травня 2016 року оприлюднив документи, у яких ішлося, що Манафорт отримував великі суми від Партії регіонів. Фото: EPA
Оприлюднена Сергієм Лещенком інформація про ймовірні незаконні виплати на адресу Манафорта базувалася на даних із двох джерел. Одне з них – Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), створене як незалежний орган за технічної підтримки США та Євросоюзу.
До того ж навіть першоджерело інформації про Манафорта не пов'язане з прихильниками українського президента або уряду – документи оприлюднив незадоволений екс-заступник голови Служби безпеки України (ідеться про колишнього заступника голови СБУ Віктора Трепака, який оголосив про існування доказів проти Манафорта наприкінці травня 2016 року, за кілька днів до того, як частину документів оприлюднив Лещенко. – "ГОРДОН"). Інформацію, надану цим екс-чиновником, навмисно не публікували президент Порошенко і СБУ. У підсумку дані оприлюднили лише НАБУ, українські розслідувальні ЗМІ та Лещенко.
Фактично, тоді, як Порошенка турбували дружні погляди Трампа і генерала Флінна на Росію і Путіна, його не цікавили фаворити на виборах у США. Його цікавила заява про рішучу підтримку зусиль України щодо протистояння російській агресії. І у вересні 2016 року Порошенко зробив особливі зусилля, щоб провести приватну дискусію з довіреною особою Трампа Ньютом Гінгрічем, який приїхав у Київ для участі у щорічній конференції "Ялтинська європейська стратегія".
Що стосується тверджень про контакти посольства України з Національним комітетом Демократичної партії США, то йдеться про зустріч з Олександрою Чалупою, консультантом Нацкомітету на півставки, на яких обговорювали загальнодоступні матеріали, опубліковані в українській пресі та присвячені Манафорту і його ролі у внутрішніх справах України.
Цей рівень контактів принципово відрізняється від безлічі зустрічей на високому рівні і контактів Дональда Трампа – молодшого, [зятя президента США] Джареда Кушнера, [екс-радника з нацбезпеки Майкла] Флінна і Манафорта з низкою вищих російських чиновників і емісарів.
Кушнер визнав, що під час президентської кампанії контактував із російським адвокатом, яка обіцяла надати компромат на Гілларі Клінтон. Фото: EPA
Чи виграли Демократична партія і Гілларі Клінтон від суперечок, які циркулювали навколо Манафорта? Звичайно, так. Але в цьому випадку саме американські учасники кампанії на законних підставах намагалися використовувати матеріали про Манафорта, опубліковані в українських та міжнародних ЗМІ, а не матеріали, таємно отримані від хакерів.
Спростувати твіт Трампа нескладно, куди більш тривожним є той факт, що він показує фундаментальне нерозуміння відмінностей у характері контактів між українськими, російськими й американськими чиновниками.
По-перше, Україну офіційно вважають "стратегічним партнером" Сполучених Штатів. Київ добровільно ліквідував свій ядерний арсенал відповідно до побажань США. Українські Збройні сили брали участь разом з армією США у миротворчих операціях в Іраку та Афганістані, а також беруть участь у спільних навчаннях з американськими військовими.
Росія, навпаки, регулярно загрожує кордонам США, американській авіації і флоту, які діють у міжнародних водах. Росія теж погрожувала збивати американські військові літаки, що діють у Сирії. І, на відміну від України, РФ має велику шпигунську мережу у США і країнах НАТО.
Повідомлення Трампа у Twitter також показує нерозуміння фундаментальної відмінності між тим, як здійснюється влада і як передається інформація в Україні та Росії. В Україні переважає плюралізм, є незалежні, а іноді і конкурентні інститути влади і політичні гравці. І навіть у вищому політичному керівництві є розбіжності. У Росії переважає Путін. Будь-які дії можуть статися тільки зі схвалення президента РФ.
Перш ніж президент США опублікує ще один неточний твіт щодо цього питання, йому варто було б оновити свої знання про Україну. Короткий брифінг радника з національної безпеки, державного секретаря, міністра оборони чи нового американського спецпредставника в Україні Курта Волкера став би хорошим початком.
Фото: EPA
