+5 Київ
Що таке воєнний стан?
Особливості режиму воєнного стану в Україні регламентує ухвалений у 2000 році закон "Про правовий режим воєнного стану".
Воєнний стан – особливий правовий режим, який запроваджують в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із визначенням строку дії цих обмежень.
Як його запроваджують?
Згідно з положеннями закону, введення режиму воєнного стану відбувається за три етапи. Спочатку Рада нацбезпеки та оборони вносить на розгляд президента подання про запровадження ВС. Потім це рішення президент вводить у дію своїм указом. Протягом двох днів Верховна Рада має затвердити указ глави держави. Після затвердження парламентом указ президента негайно поширюють у ЗМІ.
Рішення про введення воєнного стану має ухвалити Рада нацбезпеки, потім – президент має видати указ, після чого документ затверджує Верховна Рада. Фото: president.gov.ua
У документі має бути зазначено:
• обґрунтування необхідності запровадження воєнного стану;
• межі території і час, де запроваджено особливий правовий режим;
• завдання військового командування, органів державної влади і місцевого самоврядування в межах воєнного стану;
• вичерпний перелік прав і свобод людини, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, які тимчасово обмежують.
Скасовують дію ВС указом президента, який може бути ухвалено за пропозицією РНБО або Верховної Ради.
Що може влада?
Під час режиму ВС військова і цивільна влада отримує ширші повноваження, які дають їй змогу використовувати людські та матеріальні ресурси для своїх потреб. Під владою мається на увазі все військове командування – від Генерального штабу до керівництва окремих частин, а також уся вертикаль влади – від президента і Кабміну до селищних рад. Рішення, відповідно, можуть ухвалювати як на центральному, так і на місцевому рівні.
Закон дозволяє:
1) Запроваджувати трудову повинність для проведення оборонних робіт, ліквідації природних та техногенних надзвичайних ситуацій, суспільно корисних робіт.
2) Використовувати потужності та трудові ресурси підприємств і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, умови праці.
3) Вилучати для тимчасового використання необхідне майно міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств та громадян, зокрема транспортні засоби, споруди, машини, механізми, обладнання та інші об'єкти, пов'язані з обслуговуванням транспорту, видаючи про це документи встановленого зразка.
4) Встановлювати охорону важливих об'єктів національної економіки України, які забезпечують життєдіяльність населення.
5) Запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціальних перепусток і посвідчень) і встановлювати особливий режим світломаскування.
6) Встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, рух транспорту.
7) Перевіряти документи у громадян, а в разі потреби оглядати речі, транспорт, багаж і вантажі, службових приміщень та житла громадян.
8) Порушувати питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій, якщо вони загрожують суверенітету, національній безпеці України, її незалежності і територіальній цілісності, а також життю громадян.
9) Здійснювати контроль за роботою підприємств зв'язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, установ і організацій культури, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і роз'яснювальної роботи серед військ і населення; регулювати роботу аматорських приймально-передавальних радіостанцій, передавання інформації через комп'ютерні мережі.
Захоплення російськими військовими двох броньованих катерів і рейдового буксира ВМС України Київ вважає актом агресії, заявив секретар РНБО Олександр Турчинов після засідання Воєнного кабінету. Фото: dumskaya.net (архів)
10) У разі порушення або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також в окремих громадян радіопередавальне обладнання, телевізійну, відео- та аудіоапаратуру, комп'ютери, інші засоби зв'язку.
11) Забороняти торгівлю зброєю, сильнодійними хімічними та отруйними речовинами, алкогольними напоями та речовинами на спиртовій основі.
12) Вилучати у громадян вогнепальну зброю та боєприпаси, холодну зброю, а у підприємств, установ та організацій – навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодійні хімічні та отруйні речовини.
13) Забороняти призовникам і військовозобов'язаним змінювати місце проживання без відома військового командування.
14) Встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність із розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів і установ.
15) Встановлювати порядок використання сховищ, споруд та інших об'єктів для захисту населення, а також задоволення потреб оборони.
16) Здійснювати евакуацію населення, підприємств, установ, організацій та матеріальних цінностей.
17) Запроваджувати нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, ліками.
18) Усувати з посад керівників державних підприємств, установ і організацій за неналежне виконання обов'язків, призначати виконувачів обов'язків керівників підприємств.
19) Примусово вилучати й відчужувати майно у юридичних і фізичних осіб для потреб оборони.
Що буде зі ЗМІ?
Під час воєнного стану і з державними, і з приватними засобами масової інформації влада може робити все, аж до закриття. Можливі дії щодо ЗМІ перелічено у пунктах 9 і 10 попереднього блоку. Ще раз, влада може:
• здійснювати контроль за роботою підприємств зв'язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, установ і організацій культури, використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і роз'яснювальної роботи серед військ і населення; регулювати роботу аматорських приймально-передавальних радіостанцій, передавання інформації через комп'ютерні мережі.
• у разі порушення або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ та організацій усіх форм власності, а також в окремих громадян радіопередавальние обладнання, телевізійну, відео- та аудіоапаратуру, комп'ютери, інші засоби зв'язку.
Хоча в законі слова "цензура" не вжито, це саме вона. Держава дістає право контролювати роботу всіх видів ЗМІ, а якщо вважатиме, що журналісти порушують режим воєнного стану, – закрити редакцію і вилучити всю техніку.
Чого не можна владі?
Законом установлено, що під час воєнного стану не можна проводити вибори президента, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування. Отже, під час дії ВС не можна достроково припинити повноваження парламенту чи місцевих рад. Також не можна вносити зміни в Конституцію, проводити референдуми.
Окрім того, документ прямо забороняє створення на території, де діє воєнний стан, спеціальних або особливих судів. Правосуддя можуть здійснювати тільки суди, створені відповідно до Конституції.
Під час дії воєнного стану не можна обмежувати базові права людини і громадянина. Зокрема, не можна обмежувати право на рівність, право на життя, свободу та особисту недоторканність, право на житло, право на захист судом, продовжує діяти презумпція невинуватості.
Влада також не може використовувати працю громадян під час ВС на безоплатній основі – роботу для потреб оборони мають оплачувати, як у мирний час. Майно, вилучене під час ВС, після закінчення дії воєнного стану мають повернути власнику. Якщо ж майно стало непридатним для використання, відшкодування збитків потрібно домагатися через суд.
