+25 Київ
Ми зобов'язані допомогти народу України вигнати путінські війська і здобути свободу. Зосередьмося на Україні, а Путін завжди знайде спосіб пояснити свою поразку
– Пане Джонсон, я почну з подяки. Я хочу сказати вам дякую за те, що ви зробили для України. Я вважаю, що Україну врятували від жаху український народ, українська армія, Джозеф Байден і Борис Джонсон. Дякую вам.
– Дякую за честь, яку ви мені надали, запросивши на вашу програму. Я пишаюся тим, що відіграв невелику роль у наданні допомоги Україні. Я думаю, що Великобританія була дуже важливою на ранніх етапах війни. І моє завдання в тому, щоб ми й далі давали Україні те, що вам потрібно, і якнайшвидше.
– Я запропонував меру Києва Віталієві Кличку, щоб у Києві обов'язково з'явилася вулиця Бориса Джонсона. Я із задоволенням нею гулятиму зі своєю сім'єю. А чи хочете ви гуляти в Києві вулицею Бориса Джонсона?
– Я завжди радий прогулятися будь-якою з вулиць Києва. Це фантастичне місто. Я познайомився з мером Кличком багато років тому. У нас була зустріч у Лондоні, коли я був мером. Він багато гарного зробив у Києві, і в нього є чудові ідеї. Я захоплююся духом спротиву киян. Ви точно переможете. Моє головне повідомлення для України: продовжуйте в тому самому дусі. Ми також і далі вас підтримуватимемо. Але Україна обов'язково переможе.
– З кінця вересня 2021 року мої американські і британські друзі говорили мені, що війна в Україні обов'язково розпочнеться в лютому 2022 року. Коли ви дізналися, що війна в Україні обов'язково розпочнеться?
– Наша розвідка дійсно почала нам розповідати. Ставало дедалі гірше й гірше восени і до кінця 2021 року. Ми знали, що станеться щось жахливе, але не могли в це повірити. Путін, мабуть, був сповнений рішучості напасти на Україну. Він розгорнув батальйонні тактичні групи на українському кордоні, і напад став неминучим. Я приїхав у Київ побачитися з Володимиром Зеленським і поговорити з ним про те, що, на його думку, відбуватиметься. Ми зійшлися на тому, що буде жах. Думаю, ми обидва сподівалися, що нічого не станеться. Але боюся, що докази були незаперечними. Тому ми взяли на себе зобов'язання допомагати, наскільки це можливо. Ми передали військову техніку, яка прибула в січні, і відтоді доправляємо дедалі більше й більше.
– Ви були першим лідером G7, який приїхав у Київ після початку повномасштабної російської агресії. Ви завжди були мотором надання Україні військової й фінансової допомоги. Скажіть, будь ласка, чому Захід постійно запізнюється? Чому він все одно дає те, що Україна просить, але згодом? Поки гинуть українські хлопці.
– Ми постійно діємо надто повільно. Ми вам дали NLAW, Javelin на самому початку. Потім прибули HIMARS, потім танки Challenger, а тепер – Patriot. Я думаю, Patriot дуже корисні. Але очевидно, що Україна має намір перемогти й може це зробити. Ми бачили це в Бахмуті, а тепер – на мелітопольському напрямку. Але вам потрібна військова техніка, протиповітряна оборона. І нам треба діяти швидше. Головний урок війни полягає в тому, що ми завжди даємо Україні те, що вона хоче, але надто довго. Сьогодні я бачив ветеранів, хлопців, які воювали і їх було серйозно поранено. Вони проходять реабілітацію, вчаться заново користуватися своїми кінцівками. Але жертв надто багато щодня. І немає жодної причини не давати Україні того, що їй потрібно, і якнайшвидше.
– Захід боїться Путіна? Ви боїтеся Путіна?
– Ні. І не варто говорити про Путіна. Ідеться взагалі не про нього. Він зробив жахливу помилку, зробив дурість. Він вторгся в суверенну, незалежну європейську країну. І ми зобов'язані допомогти народу України вигнати його війська з їхньої країни і здобути свободу. Зосередьмося на Україні. Путін завжди знайде спосіб пояснити свою поразку. Облишмо це йому.
– Великобританія іноді навіть активніше, ніж Сполучені Штати, допомагає Україні, насамперед у військовому плані. Армія Великобританії може завдати превентивних ударів по Чорноморському флоту, по місцях ухвалення рішень у Росії, щоб закінчити нарешті цю війну?
– Великобританія, решта країн НАТО й усі західні партнери чітко заявили: "Ми не хочемо безпосередньо воювати з Росією". Тому що Путін одразу скаже: "Це війна між мною і НАТО". Це не так. Це він напав на суверенну європейську країну, яка не зробила нічого поганого. Україна не збиралася вступати в НАТО. Це не мало статися найближчим часом, може, років за 20–30. А тепер Україна вступить у НАТО через помилку Путіна. Так само, як Швеція й Фінляндія приєдналися до НАТО через його помилку. Отже, Захід може підтримувати Україну, надавши розвідувальну інформацію, фінансову підтримку, допомогу у вивезенні зерна, а також військову допомогу: підготовку солдатів і надання військової техніки. Ми маємо займатися лише цим. А до перемоги приведе героїзм українських Збройних сил. Захід завжди зволікає. І ми постійно недооцінюємо Україну. Ми недооцінили її в битві за Київ, це повторилося в битві за Харків і Херсон. І мені здається, ми вкотре недооцінюємо Україну в контрнаступі.
Можливо, Україна переможе найближчим часом. Але ми маємо бути готові і до тривалої війни
– Як ви вважаєте, як би вчинив із міжнародним воєнним злочинцем великий Черчилль?
– У Черчилля була приказка: "У війні – рішучість, у поразці – мужність, у перемозі – великодушність, а у мирі – добра воля". Такою була його стратегія. Що б зробив Черчилль у цій ситуації і що, на мою думку, Україна робить дуже успішно? Черчилль змусив би США зрозуміти, що це шанс для свободи в усьому світі. Подумати тільки: Черчилль витратив два роки, переконуючи Рузвельта приєднатися до Другої світової війни! Два роки Британія була майже наодинці. Англо-американська угода стала її досягненням. І саме тому Захід виграв із союзниками Другу світову війну, до речі, з українською допомогою. Але в цьому заслуга Черчилля.
– Я дуже поважаю вас як багатодітного батька. У мене також дуже багато дітей. І мої діти хочуть жити в Україні, як і діти мільйонів українців. У щасливій Україні, у мирній Україні, в Україні, яка перемогла. Коли, на вашу думку, закінчиться ця проклята війна?
– Можливо, це станеться найближчим часом. Але ми маємо бути готовими і до тривалої війни. Ми, любителі і прибічники України, повинні мати стратегічне терпіння й далі допомагати до кінця. Треба йти далі. Але я думаю, що ви скоро виграєте. Або цього року, або наступного.
– Я почав це інтерв'ю з подяки. Я хочу закінчити подякою від імені всіх українців. Дякую за те, що ви в історії України були. Дякую за те, що ви є. І за те, що була і є Великобританія.
– Від імені Великобританії, якщо я вас правильно зрозумів... Я дуже уважно слухаю вашу прекрасну вимову – і я розумію, що ви говорите. Це цікаво... Ви говорите дуже ясно. Великобританія вдячна вам. Героїзм і самопожертва українців вплинуть на весь світ. І тому ми сьогодні маємо підтримувати вас і робити більше. Тому що ви боретеся за свободу в усьому світі.
