0 Київ
– Любі друзі, зараз у Києві вечір. Ми з великим Вахтангом Костянтиновичем Кікабідзе сидимо та розмовляємо. Це велика людина, яка спеціально прилетіла до Києва, незважаючи на стан здоров'я, на проблеми, на концерти – попри все, щоб зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським і поговорити з ним про долю великого грузинського президента та реформатора Михайла Саакашвілі.
Вахтангу Костянтиновичу, дякую вам за те, що ви зробили це.
– Вам дякую, що запросили.
– Що сказав Володимир Олександрович?
– Він сказав, що Саакашвілі – громадянин України, тож країна має повернути свого громадянина.
Ми із Зеленським давно знайомі, це була розмова близьких друзів.
Я хочу тобі сказати особисто: я від імені всіх грузинів попросив вибачення за те, що українську делегацію тоді наш псевдоуряд не впустив до Грузії. Після вашого від'їзду був великий скандал, про це говорили на телебаченні... Ми навіть не знали, що ця делегація приїжджає.
Я йому сказав: "Якщо ви любите бої без правил, приїжджайте до Грузії! Я селами й містами вас поводжу і розповім, де били тих людей, які хочуть у Європу, які мислять по-іншому, ніж наш уряд... Без очей залишили кількох людей: 21 липня минулого року поліцейські стріляли просто в обличчя за наказом верхівки, яка керує цією маленькою країною. Як у липні били журналістів…" Загалом, це довго розповідати.
І я кажу: "Я спеціально, Володю, прилетів попросити, щоб ви свого громадянина якось урятували. Тому що є таке відчуття, що хочуть, щоб звідти він не вийшов живим". Довго розповідати для необізнаного глядача, але...
– Я сьогодні відео бачив страшне. Просто тягнуть його.
– Так. Його притягли [в тюремну лікарню]... Йому сказали, що переводять до [цивільної] клініки... Він уже 43-й чи 44-й день голодує. Страшна річ. І коли він зрозумів, що його ведуть до в'язниці, де сидять убивці, тяжкі [злочинці]...
– ...яких, він, напевно, ще посадив свого часу.
– Свого часу теж, так. І коли його притягли туди і тягло п'ятеро осіб, за ноги і за руки, всі ці арештанти матом лаяли його… Психологічний тиск був дуже [сильний]. [Лаяли] сім'ю, дітей, дружину – усіх. Гамір стояв.
– Це правда, що спеціально камери відчиняли, щоб вони могли його бачити?
– Двері в камерах були відчинені, так. Відчувалося, що всі натреновані для таких провокацій.
Найголовніше, що опозиція зараз уся на ноги стала, навіть та, якій не подобається Міша. Не в цьому річ. Вони виступають постійно і кажуть, що вони почуваються ображеними тим, як вчиняють із ним, бо він свого часу був президентом. Він на ноги поставив країну, яка була без світла, без газу, без гасу.
– ...без доріг, без освіти...
– Він багато чого зробив, але без помилок ніхто не живе. [Ставлення до Саакашвілі] їх дуже образило. Зараз колосальна кількість людей, враховуючи розміри нашої країни, тисячі, не розходяться... Сьогодні, наприклад, був мітинг біля [Служби] держбезпеки [у Тбілісі ]. Учора у трьох місцях. Постійно це повторюватиметься. І поступово вони їх приберуть, я так гадаю.
– Президент Зеленський вас почув?
– Так. Почув і сказав, що сьогодні телефонуватиме [щодо теми Саакашвілі]...
Я сказав, що знаю, що на це потрібен час. "Треба вам зібратися із силовиками, поговорити, але, – кажу, – я боюся, що він не доживе. Тому треба якось зробити так, щоб його звідти перевели до нормальної клініки. А потім уже... Коли привезете його до країни, де його прописано, потім самі з ним розберетеся: залишатися йому тут, або виїхати, або забрати... Це ваші справи. Я переживаю через те, щоб він не загинув".
24 серпня 2021 року з нагоди 30-ї річниці незалежності України президент України Володимир Зеленський вручив Вахтангу Кікабідзе орден князя Ярослава Мудрого V ступеня. Фото: president.gov.ua
– Вам шкода Міши?
– Я його люблю! Я його сім'ю люблю. Я з мамою його розмовляв до твого приходу.
– Сьогодні у мами день народження.
– Так, привітав.
– Плаче мати?
– Так, плаче.
Дімо, річ у тому, що коли ти з людиною товаришуєш, твоя дружба має проявлятися, коли їй буде важко. [Дехто з тих], із ким він працював (я зараз не можу прізвища назвати, бо довга історія вийде), відразу перекинулися туди [в інший політичний табір], тому що їх купують за гроші. І в нього працювали, і в неї працюють, і хтось новий прийде, до них підуть... Мабуть, так буває у політиці.
– Вахтангу Костянтиновичу, дуже вам дякую. Я хочу за вас випити.
– Із задоволенням!
– …і за визволення Михайла Саакашвілі. Ваше здоров'я!
– І за твою сім'ю!
– Дякую!
Щоб закінчити на добрій ноті. Ви мені такий анекдот про Ізраїль розповіли, як прилетіли. Розкажіть, люди хоч, може, усміхнуться.
– Річ у тім, що у Грузії ми зараз не можемо зрозуміти, що буде далі. І коли у Грузії щось відбувається погане, одразу з'являються анекдоти.
Отже, прилітає з Ізраїлю літак, виходять пасажири. Стоїть один літній інтелігентний грузин, вибрав пасажира, підходить до нього і каже: "Здрастуйте, ви єврей?"
– Так, я з Ізраїлю. А в чому проблема?
– Скажіть мені, за єврейським календарем який зараз рік?
– 5029-й. У чому річ?
– Ви мені не скажете, чим закінчився 2021-й?
Дмитро Гордон і Вахтанг Кікабідзе. Фото: Олеся Бацман / Gordonua.com
– Дуже вам дякую!
– І тобі дякую, Дімо!
