-1 Київ
–Ви залишилися в Києві. Чим займаєтеся зараз?
Усик: Ми – група українців, які допомагають іншим людям знайти притулок, житло, допомагаємо з продуктами та ліками, робимо все, що тільки потрібне для підтримки українців. Члени наших сімей, дружини й діти теж у Києві.
Буткевич: Тільки вони у сховищі ночують, а ми – ні. Моя дочка бере активну участь у волонтерській діяльності, допомагає людям усім, чим тільки може: знайти дах, медикаменти та їжу.
Усик: Ми допомагаємо не лише киянам. До столиці з інших міст, де були бомбардування, з'їхалися люди у пошуках притулку. Ми їх розселяємо. Хтось живе вдома у підвалах, комусь знайшли сім'ї, які приймають. Нікого не залишили поза увагою.
– Яка зараз ситуація та як налаштовані люди, що думають про наступ росіян?
Буткевич: Ми налаштовані по-бойовому. Ми перебуваємо в Київській області. Виділено територію, за яку ми відповідаємо. І тут ніхто не пройде. Є керівник нашого сектору. Ми не беремо на себе керівні функції. Ми – рядові члени суспільства, які виконують завдання. У нас щодня наради.
Усик: Люди в Києві налаштовані захищати свій дім, налаштовані рішуче. Не треба до нас іти, не треба нас захищати від когось. Ми між собою самі розберемося. Ми вас не кликали. Їдьте додому.
Буткевич: Як тому кораблю сказали? Іди на х...й! Отак у нас люди кажуть росіянам.
Усик та Буткевич. Фото надав Геннадій Буткевич
– Нині для всіх важкі часи. Щоб ви хотіли сказати сьогодні киянам?
Усик: Хочу закликати людей об'єднуватися і не шмаляти одне по одному. Не треба геройствувати. Станьте виконавцями. У нас є керівники, які кажуть, що робити, і їхні вказівки треба виконувати. Потрібно зараз захищати мирне населення, яке перебуває під обстрілами, під ракетними ударами. Люди, об'єднуйтеся, не гоніть один на одного, не шмаляйте без розбору! А мародери нехай знають, що це пособництво ворогові.
Буткевич: Хочу сказати, що захоплений нашим президентом Володимиром Зеленським і мером Київа Віталієм Кличко. Бажаю, щоб усі держчиновники, які перебувають поруч із ними, наслідували цей приклад і були такими ж міцними мужиками.
– Зараз у Росії та Білорусі багато людей вірять, що ніхто не нападає на цивільних та житлові будинки в Україні, а росіяни знищують лише військові об'єкти. Що ви відповіли б цим людям?
Усик: Нехай вони надінуть окуляри або поміняють свої сліпі лінзи. Вони, мабуть, думають, що в українських містах у центрі країни – у Харкові, Каховці, Херсоні, Маріуполі – тільки військові ховаються по домівках. Прокиньтеся, розплющте свої очі лупоокі! Народ помирає, дітей убивають, людям відриває ноги... Які на хрін військові бази? Ви що, сновиди?
А ще хочу подзвонити у дзвіночок та запитати: де всі ті герої, які хотіли на Крим іти? Де ОПЗЖ? Нехай виходять півні з бункерів і захищають свою країну!
Буткевич: Так, ми на емоціях. Коли діти та дружини біжать у підвал – це важко. Але ми не відступимо. Це наш дім.
