+1 Київ
Станом на початок 2021 року в України немає активних супутників на орбіті, окрім двох наносупутників PolyITAN-1 і PolyITAN-2, запущених студентами КПІ 2014-го та 2017 року.
Останній український супутник – "Січ-2" – було виведено на орбіту 2011 року. Як зазначено на сайті Державного космічного агентства України, апарат могли використовувати для моніторингу аграрних ресурсів, водних і земних покривів, надзвичайних ситуацій та іоносфери Землі.
Строк активного використання "Січ-2" мав становити п'ять років, але 12 грудня 2012 року зв'язок із супутником обірвався. Комісія, створена для з'ясування обставин, установила "неможливість його подальшого використання у зв'язку з остаточною втратою енергопостачання".
Зв'язок із супутником "Січ-2" було втрачено 2012 року. Фото: nkau.gov.ua
Розроблення супутника "Січ-2-1" почали 2013 року. Як повідомляють на сайті КБ "Південне", супутник "Січ-2-1", який пізніше було перейменовано на "Січ-2-30", розробляють у межах загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України, він призначений для одержання цифрових зображень поверхні Землі у видимому і ближньому інфрачервоному діапазонах довжини електромагнітних хвиль, а також для моніторингу параметрів магнітосфери Землі.
Супутник "Січ-2-1" є модифікацією супутника "Січ-2", запущеного 2011 року. Його маса – приблизно 170 кг, маса корисного навантаження – орієнтовно 40 кг. Його мають запустити на кругову сонячно-синхронну орбіту на висоті приблизно 668 км із нахилом 98,1º. Строк активного використання – п'ять років. Просторова роздільна здатність супутника, тобто розмір найменшого об'єкта, який може бути ідентифіковано на супутниковому знімку, – приблизно 7,8 м.
Спочатку його планували запустити 2015 року. Як заявляв 2012 року заступник начальника управління космічних наукових досліджень і телекомунікаційних систем Державного космічного агентства Ярослав Стефанишин, запускати супутник хотіли з космодрому Алкантара у Бразилії за допомогою ракети-носія "Циклон-4". Він говорив, що супутник будуть використовувати для оцінювання стану озимих культур, дистанційного контролю снігового покриву, класифікації поверхні ландшафту, виявлення лісових і степових пожеж.
Але вказаного бразильського космодрому так і не було побудовано, запуск супутника кілька разів переносили. Згідно з концепцією космічної програми на 2018–2022 роки, запустити супутник мали намір 2020 року.
Плани на запуск 2021 року
1 лютого 2021 року віцепрем'єр-міністр – міністр стратегічних галузей промисловості Олег Уруський заявив, що президент Володимир Зеленський поставив завдання вивести на навколоземну орбіту космічний апарат дистанційного зондування землі "Січ-2-30 (2-1)".
"Наголосив, що ми повинні здійснити всі необхідні заходи, щоб це відбулося до кінця 2021 року – року 30-річчя незалежності України. І це цілком реально за умови максимально ефективної роботи і є нагальною необхідністю. Наявність подібних космічних апаратів не лише сприятиме вирішенню широкого спектра завдань як в інтересах економіки, так і силових структур, а й дозволить зекономити бюджетні кошти, які сьогодні витрачаються на закупівлю послуг, що надаються подібними апаратами за кордоном", – заявив він.
Уруський зазначив, що в України поки немає угруповань супутників на навколоземній орбіті.
"Маємо парадоксальну ситуацію: в Україні є значний науково-технічний потенціал і практично все для того, щоб мати власне угруповання космічних апаратів на навколоземній орбіті, однак, на жаль, воно відсутнє. Можна наводити різні причини із цього приводу, однак ситуацію потрібно змінювати", – написав він.
Також віцепрем'єр заявив про необхідність "вжиття кроків щодо сприяння виведення на орбіту третього супутника PolyITAN-3, створеного КПІ".
"Це для мене взагалі велика, не тільки для мене, я вважаю, для нашої держави – ганьба! Тому що ми говоримо про велику космічну державу Україна, говоримо про те, що у нас є КБ "Південне", "Південмаш", а в кінцевому рахунку зараз не маємо жодного супутника на орбіті, окрім двох наносупутників, які запустили студенти з КПІ імені Сікорського. [...] Приїжджають африканські делегації до нас на перемови, а ми продовжуємо зверхньо з ними розмовляти. А після того візаві запитують: вибачте, а скільки у вас супутників зараз знаходиться на орбіті? Нуль. А в нас два. І хто з нас після того є космічна держава? У Білорусі є супутник. В Азербайджану. Ми ніяк не можемо запустити супутник зв’язку за 30 років!" – сказав він в інтерв'ю "Радіо Свобода" у грудні 2020 року.
9 лютого в ефірі "Апостроф ТВ" Уруський заявив, що супутник "Січ-2-30" практично готовий.
"На сьогоднішній день супутник фактично знаходиться в повній стадії готовності. Супутник виготовлений на держпідприємстві КБ "Південне" частково за рахунок бюджетних коштів, а частково – за рахунок власних коштів КБ "Південне". Зараз принциповим для нас є момент узгодження супутника з потенційною ракетою-носієм, на якій ми можемо його запустити. У нас не такий широкий вибір ракет-носіїв для запуску цього супутника, вона у нас фактично одна. Зараз усі технічні деталі, пов'язані із запуском супутника, вирішуються із запускаючою компанією", – сказав він.
Віцепрем'єр тоді висловив переконання, що запуск супутника має відбутися наприкінці року.
Слова про готовність супутника спростували в Державному космічному агентстві. У відомстві відповіли, що до грудня 2020 року проєкт супутника було заморожено "без фінансування та навіть пропозицій до фінансування, без будь-яких домовленостей щодо запуску супутника та його експлуатації на орбіті".
"Відповідно до генерального графіка завершення "створення Січ-2-1" із датою запуску у грудні 2021 року роботи над супутником триватимуть щонайменше до травня 2021 року. Роботи над створенням наземного сегмента триватимуть до IV кварталу 2021 року", – заявили в Держкосмосі.
В агентстві зазначили, що роботи зі створення супутника виконано орієнтовно на 85%, а роботи зі створення наземного сегмента (центру управління) – на 45%.
Для завершення створення космічного апарата "Січ-2-1" необхідно:
- завершення електрорадіотехнічних випробувань супутника;
- проведення магнітних вимірів;
- коригування документації за результатами електрорадіотехнічних випробувань;
- випуск підсумкових документів щодо проведення електрорадіотехнічних випробувань і проведення робіт із привласнення літери "О" космічному апарату;
- виготовлення льотної моделі космічного апарата згідно з технічними умовами;
- продовження гарантійних строків на підсистеми апарату (супутник мали завершити 2017 року);
- сертифікація та підготовка космічного апарата до доправлення на пускову базу.
"Зазначені роботи та пускові послуги були оцінені у приблизно 241 млн грн. Агентство провело перевірку зазначених кошторисів, та була сформована сума на завершення проєкту у 141 млн грн", – ідеться в повідомленні.
В агентстві зазначили, що зверталися до нардепів у листопаді 2020 року із проханням врахувати 200 млн грн у проєкті держбюджету на 2021 рік для запуску цього супутника, але в держбюджеті цих коштів передбачено не було. Тоді в Держкосмосі запропонували Міністерству стратегічних галузей промисловості використати для запуску супутника кошти із проєкту "Циклон-4", але відповіді не було.
У ДКА також розповіли про пошук компанії для запуску супутника. Агентству надійшла пропозиція від компанії Exolaunch GmbH (представник із продажу послуг SpaceX).
"У грудні 2020 року ДКА налагодило комунікацію безпосередньо зі SpaceX щодо запуску супутника у грудні 2021 року, а 18 січня було підписано договір про нерозголошення зі SpaceX", – ідеться в повідомленні.
Запуском українського супутника може зайнятися компанія SpaceX. Фото: EPA
Уруський в інтерв'ю "Першому діловому" 11 лютого заявив, що Україна "інтенсивно працює" з компанією, яка надає послуги із запуску, "тому що це не так просто".
"Це іноземна компанія, тому що реально в нас є вікно запустити наш апарат тільки у грудні за допомогою іноземного оператора, яким є компанія SpaceX, із якою ми співпрацюємо зараз із точки зору сумісності апарата з ракетою-носієм. Думаю, найближчим часом це стане зрозуміло, чи взагалі принципово це можливо зробити", – сказав він.
13 січня Кабінет Міністрів України схвалив концепцію загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2021–2025 роки, у якій, зокрема, ідеться і про розвиток напряму космічного спостереження.
Yuzhnoye State Design Office / Facebook
Концепція, зокрема, передбачає поетапне створення національної системи космічного спостереження; створення і розвиток супутникового угруповання космічного спостереження "на основі вітчизняних платформ і сканерів середньої та високої роздільної здатності з метою задоволення національних потреб і забезпечення спільної роботи з європейською системою COPERNICUS" та низку інших завдань.
Орієнтовний обсяг фінансування програми з державного бюджету на 2021–2025 роки становить майже 15 млрд грн.
