+20 Київ
Любі друзі, сьогодні я буду говорити – хоча хочеться кричати – про Михайла Саакашвілі, великого президента Грузії, який керував цією прекрасною країною 10 років.
2004 року Михайло Саакашвілі став президентом Грузії. Я бував у цій прекрасній країні й до президентства Саакашвілі, і під час, і після. До Саакашвілі Грузія була зовсім убитою країною – там не було практично нічого. Люди жили надголодь. Грузини, які за радянських часів славилися своїм добробутом (був навіть анекдот, що якщо у грузина немає "Волги", то це не справжній грузин), які славилися своїм хлібосольством, на такому високому рівні завжди приймали гостей, – ледве перебувалися.
Були розбиті дороги, будинки – у жахливому стані, Тбілісі – у моторошному стані. Корупція процвітала настільки, що коли лідер організованої злочинності Грузії прилітав до Тбілісі, його зустрічав кортеж на чолі з міністром внутрішніх справ.
Коли до влади прийшов Саакашвілі, країна почала змінюватися з величезною швидкістю. І буквально за кілька років усі побачили зміни, перетворення, реформи. Реформи стосувалися усього – ми побачили приголомшливі дороги, ми побачили реформи охорони здоров'я, просто дивовижні лікарні. Реформи стосувалися шкіл, науки, усього, що стосувалося простої людини.
І коли я приїжджав до Тбілісі під час кінця правління Михайла Саакашвілі, він мене завжди приймав у президентському палаці – і це були довгі, теплі, добрі зустрічі. Я сам їздив по Тбілісі, по Батумі й дивився, що вдалося зробити команді реформаторів на чолі із Саакашвілі, і шкодував тільки про одне: що в Україні такого темпу і таких разючих результатів, на жаль, немає.
Михайло Саакашвілі програв вибори і пішов, поступившись місцем Бідзіні Іванішвілі. Хто такий Іванішвілі? Це друг Путіна, кремлівський олігарх, людина, яка володіла акціями "Газпрому". Як розповідали мені грузини, він вкладав величезні гроші у свою майбутню перемогу.
Саакашвілі, оскільки був демократичною людиною, не чіплявся за владу. Він пішов, покинув свою посаду, і в Грузії все почало змінюватися на гірше. Із кожним роком я бачив зміни, які мене шокували. Я бачив, як було, і я бачив, як ставало.
Саакашвілі першим із пострадянських президентів зіткнувся з російською агресією. 2008 року на Грузію напала Росія. І ми пам'ятаємо, як героїчно, мужньо, стоїчно повівся грузинський президент.
У вересні минулого року Саакашвілі повернувся до Грузії і грузинська влада його заарештувала. От уже понад рік він перебуває у грузинській в'язниці. От уже понад рік великий грузинський президент перебуває за ґратами. Йому зараз дуже важко й дуже погано.
Я періодично отримую від Михайла листи із застінків, але крайній лист – я не хочу говорити "останній" – він мене так засмутив, як ніколи. Я хочу зачитати вам цей лист, щоб ви зрозуміли, до якої міри ситуація тривожна і вселяє побоювання.
Фото з особистого архіву Дмитра Гордона
Ось що пише Михайло Саакашвілі: "Дімі Гордону від Михайла Саакашвілі. Любий друже Дімо, дуже скучив за вашою сім'єю. Намагаюся регулярно дивитися. Прогулянка цвинтарем була суперкрутим сюжетом. Що стосується мене – топові американські токсикологи незаперечно довели, що мене отруїли у в'язниці сумішшю отруйних речовин, які мали мене вбити. Я знепритомнів, але не помер. Натомість у мене залишилися всі симптоми, і без лікування це призведе до смерті. Буду дуже вдячний, якщо ти порушиш цю тему".
Документ надав Михайло Саакашвілі
Звісно ж, я порушую цю тему. Я не можу її не порушити. Я хочу на весь світ сказати, що видатний грузинський президент протягом 10 років, автор реформ, які змінили його країну, Михайло Саакашвілі знемагає сьогодні у в'язниці і перебуває на межі смерті.
Я прошу всіх, від кого це залежить: допоможіть громадянину України Михайлові Саакашвілі переїхати на лікування до будь-якої європейської країни або США. Цю людину необхідно врятувати. Якщо світ не врятує Саакашвілі – світ про це шкодуватиме!
