+1 Київ
"Репортери без кордонів" (РБК) у своєму останньому звіті змальовують похмуру картину. Свобода преси похитнулася навіть у тих країнах, яких уважають взірцем демократії й які завжди лідирували у захисті ЗМІ від тиску. По два пункти втратили США, Велика Британія й Чилі, на цілих вісім позицій опустилася Нова Зеландія. Автори дослідження зазначають, що на сім пунктів донизу пішла Польща, по чотири втратили Угорщина й Туреччина. Остання опинилася на 155-му місці зі 180 можливих.
"Таких загроз для свободи преси ще ніколи не існувало. Справді, загальний індекс РБК ніколи не був таким високим (3872 пунктів). За останні п'ять років еталонний індекс, який використовують РБК, знизився на 14%. Цього року приблизно дві третини поданих у списку країн (62,2%) констатували погіршення ситуації у них, водночас кількість країн, у яких ситуацію зі ЗМІ характеризували як "добру" чи "швидше добру", зменшилася на 2,3%", – зазначають автори звіту.
Рейтинг публікують щорічно з 2002 року, і кожного разу його передруковують ЗМІ у різних країнах світу, на нього орієнтуються такі міжнародні організації, як ООН і Світовий банк, його аналізують глави держав і громадські інститути. Цього року від "Репортерів без кордонів" дісталося не тільки авторитарним режимам і диктатурам.
"Для демократій свобода медіа вважалася чимось самоочевидним, але виявилося, що в таких країнах вона стає все більш крихкою. В огидних заявах, драконівських законах, конфліктах інтересів і навіть застосуванні фізичного насильства демократичні уряди зневажають свободу, яка повинна, у принципі, бути одним із провідних показників їхньої публічності", – сказано в аналітичній записці до звіту.
Що темніший колір, то меншою свободою користуються ЗМІ в країні. Карта: rsf.org
Як вираховують рейтинг свободи преси?
В індексі відображено ситуацію у 180 країнах світу, вони розміщені спадною відповідно до рівня незалежності і захищеності місцевих журналістів. Укладачі рейтингу підкреслюють, що він не є показником якості роботи ЗМІ.
Індекс вираховують на підставі анкет, які заповнюють обрані організацією експерти: журналісти, юристи й соціологи. В опитувальнику, перекладеному 20 мовами, – 87 пунктів, у відповідях експерти оцінюють шість показників:
- Плюралізм – вимірює наявність різних поглядів у медіапросторі.
- Незалежність ЗМІ – вимірює можливість ЗМІ функціонувати в умовах повної незалежності від політичної, урядової, економічної і релігійної влади.
- Оточення й самоцензура – аналізує умови роботи в інформаційній сфері.
- Законодавство – вимірює якість нормативно-правової бази, яка регулює інформаційну сферу.
- Прозорість – вимірює прозорість установ, які підтримують виробництво інформації.
- Інфраструктура – вимірює якість інфраструктури, що підтримує виробництво інформації.
До цих даних додають сьомий показник: звіт про кількість скоєних у країні дій проти журналістів, який збирає команда фахівців. Бюро опирається на дані кореспондентської мережі у 130 країнах світу. Усі атаки проти журналістів реєструють і на їх основі формують так званий індикатор репресій.
Кожен із семи показників оцінюють за шкалою від 0 (найнижчий рівень свободи) до 100 (найвищий рівень). Автори дослідження підкреслюють, що у своїй методиці вони врахували можливу похибку і рахують два окремі результати: спочатку суму без урахування індикатора репресій, а потім — разом із ним, і за основу беруть найбільшу кількість.
"Цей спосіб підрахунку дає змогу уникнути такої ситуації, за якої країна піднімається в рейтингу, якщо в ній не зареєстровано репресій або їх дуже мало. Це можливо в країнах, де інформацію настільки сильно контролюють, що порушень дуже мало або немає взагалі", – зазначають в організації. Водночас на індекс репресій упливає термін ув'язнення кожного журналіста: що більше часу представники ЗМІ провели у в'язницях, то істотніше це вплине на оцінювання країни.
На основі остаточних даних "Репортери без кордонів" обчислюють індекс свободи преси, який ранжується у зворотному порядку: що більшою є цифра, то гірші в країні справи зі ЗМІ. Кольори на карті розподілено так:
- добра ситуація (до 15 пунктів) – світло-жовтий,
- більш-менш добра ситуація (15,01 – 25 пунктів) – жовтий,
- значні проблеми (25,01 – 35 пунктів) – помаранчевий,
- складна ситуація (35,01 – 55 пунктів) – червоний,
- дуже небезпечна ситуація (55,01 – 100 пунктів) – чорний.
Україна: на перехресті*
*(заголовки для країн дали "Репортери без кордонів")
На карті Україна позначена помаранчевим кольором, що означає значні проблеми зі свободою преси. Країна посіла 102-ге місце в рейтингу з показником 33,19 пункту: набагато ближче до червоної зони на карті, ніж до жовтої.
Скріншот: rsf.org
До 2015 року Україна була ще в "червоній зоні" з індикатором 39,10 і посідала 129-те місце. Порівняно з рейтингом 2016 року вона цього піднялася на п'ять сходинок (107-ме місце), але набрала більше штрафних балів (минулого року отримала 32,93 бала). Тобто ситуація з незалежністю медіа в абсолютних показниках стала гіршою, водночас країна піднялася в рейтингу завдяки тому, що в інших місцях планети справи йдуть ще гірше, і картина по всьому світу зсувається у бік усе більшого тиску на журналістів.
За всю історію рейтингу Україна два роки поспіль зберігала позиції в "жовтій зоні": у 2008-му (19,25 балів) і 2009-му (22 бали), за президентства Віктора Ющенка. Найбільший провал зі свободою ЗМІ був за часів президентства Віктора Януковича, із 2011-го до 2012-го, коли країна вже два роки поспіль отримувала максимальні для неї 54 бали і впритул підходила до "чорного списку". До такого показника вона була близькою з 51 балом і в 2004-му – це був останній рік Леоніда Кучми на посаді президента й початок Помаранчевої революції, яка в січні 2005-го привела до поразки Януковича в додатково призначеному третьому турі президентських виборів та обрання Ющенка.
"Репортери без кордонів" зазначають, що після революції 2014 року влада України провела низку реформ, зокрема пов'язаних із прозорістю власності медіа та доступом до державної інформації. Однак, за оцінками організації, необхідно більше зусиль, аби "послабити жорстку хватку олігархів" у засобах масової інформації та заохотити редакційну незалежність.
"Інформаційна війна з Росією, як і раніше, викликає занепокоєння. У 2016 році влада знову виявилися безсилою захистити засоби масової інформації від таких нападів, як убивство журналіста Павла Шеремета, публікація персональних даних тисяч журналістів, обвинувачених у "зраді" і підпал головного офісу телеканала "Інтер". У районах беззаконня, контрольованих сепаратистами на сході, досі немає критичних журналістів або іноземних спостерігачів", – сказано в описі української ситуації.
Росія: задушлива атмосфера для незалежних журналістів
148-ме місце, індекс 49,45: Російська Федерація на карті "Репортерів без кордонів" перебуває в "червоній зоні", від "чорної" країну відокремлює 5,56 бала.
Скріншот: rsf.org
Минулого року країна була на тому ж місці, але з показником 49,03, тобто за рік опустилася на 0,42 пункту. У 2015 посідала 152 сходинку, але з індикатором 44,97 – тобто абсолютний показник був на 4,48 пункту кращим, проте серед інших країн світу в рейтингу Росія була нижче, ніж зараз.
"Із драконівськими законами та блокуванням веб-сайтів тиск на незалежні ЗМІ неухильно зростав після повернення Володимира Путіна в Кремль у 2012 році. Провідні незалежні інформаційні агентства або взято під контроль, або придушено. У міру того як телевізійні канали продовжують топити глядачів у пропаганді, клімат стає все більш обтяжливим для тих, хто намагається підтримувати якісну журналістику або піддавати сумніву нових патріотів і неоконсерваторів. Усе більше й більше блогерів отримують тюремні строки за свою діяльність у соціальних мережах. Провідні правозахисні неурядові організації оголосили "іноземними агентами". Обстановка утискання на національному рівні спонукає впливових провінційних чиновників ще сильніше боротися з критикою в засобах масової інформації далеко від Москви", – так описують нинішню ситуацію в РФ "Репортери без кордонів".
США: Перша поправка під щораз вищою атакою
Штати за рік просіли на два пункти й отримали 43-тє місце з показником 23,88. Ще 1,22 пункту – і американці опинилися б у "помаранчевій зоні" разом із Україною, Польщею, Монголією, Киргизстаном та іншими країнами зі значними проблемами".
Скріншот: rsf.org
Минулого року США посідали 41-ше місце з показником 22,49, позаминулого були ще ближче до помаранчевого сектору – на 49-й сходинці із 24,41 штрафного бала. "Репортери без кордонів" підкреслюють, що свобода друку, закріплена в Першій поправці до конституції США 1787 року, зіткнулася з кількома серйозними перешкодами за кілька років. Останнім часом це пов'язано з обранням Дональда Трампа президентом.
"Він оголосив пресу "ворогом американського народу" в серії словесних нападів на журналістів, намагаючись блокувати доступ кільком ЗМІ у Білий дім у відповідь на критичні повідомлення. Попри похмурі перспективи за правління Трампа, слід повторити, що його попередник залишив після себе дуже хитку спадщину в сенсі свободи преси та доступу до інформації. Журналістів продовжують заарештовувати за те, що вони висвітлювали різні акції протесту по всій країні, причому деякі з них нині стикаються з кримінальними обвинуваченнями", – зазначають автори.
Враховуючи, що дослідження охоплює 2016 рік, а Трамп склав присягу у січні 2017, його персональний результат РБК підіб'ють уже в звіті наступного року. Тому нинішні цифри майже цілком стосуються 44-го президента США Барака Обами.
"Адміністрація Обами вела війну з інсайдерами, які організовували витоки інформації про свою діяльність, що призвело до кримінального переслідування більшої кількості осіб, ніж за часів усіх попередніх адміністрацій разом узятих. Американських журналістів, як і раніше, не охороняє федеральний закон, що гарантує їхнє право на захист своїх джерел та іншої конфіденційної інформації, пов'язаної з роботою. За останні кілька років почастішали випадки тривалих обшуків журналістів та їхніх технічних засобів на кордоні зі США, а деякі іноземні журналісти були позбавлені можливості здійснювати будь-які поїздки до США після того, як вони висвітлювали дошкульні теми, наприклад про діяльність революційних збройних сил Колумбії або про ситуацію в Курдистані", – сказано в коментарі до рейтингу США.
Лідери та аутсайдери
Найвільніша на планеті преса – у Норвегії. Країна піднялася з торішнього третього місця й посіла першу сходинку рейтингу з 7,60 бала (8,79 минулого року і друге місце з показником 7,75 у 2015-му). Єдиною загрозою журналістам у Норвегії РБК називають ісламських фундаменталістів. В іншому ЗМІ в країні вільні, насильства проти журналістів практично немає. Законом заборонено будь-кому володіти більш ніж 40% акцій будь-якого телеканала, радіостанції або газети, таким чином, вплив на медіа не концентрують в одних руках. Держава субсидує засоби масової інформації, новинні видання звільнено від сплати ПДВ.
Північ Європи виділяється на карті свободи преси світлою плямою. У першій п'ятірці, окрім Норвегії, – Швеція, Фінляндія, Данія, Нідерланди. Близькі до повної свободи преси Швейцарія, Бельгія, Ісландія, Австрія, Естонія, Ірландія, Люксембург, Німеччина – усі вони набрали щонайбільше 15 штрафних очок і разом із Новою Зеландією, Ямайкою та Коста-Рикою розділили перші 16 рядків рейтингу.
Найзагрозливіша ситуація зі свободою ЗМІ в Північній Кореї (84,98 бала), Еритреї (84,24), Туркменістані (84,19), Сирії (81,49) і Китаї (77,66). Загалом у "чорній зоні" сьогодні перебувають 20 держав.
Укладачі рейтингу зазначають, що одним із найнебезпечніших для журналістів регіонів залишається Близький Схід і Північна Африка. Про Туреччину (155-те місце, 52,98 бала) "Репортери без кордонів" пишуть, що вона "опускається просто в пекло".
