+1 Київ
Литвиненко народився 1972 року в Києві. Згідно з біографією на сайті СЗР, у 1989 році він вступив в Інститут криптографії, зв'язку та інформатики Академії Федеральної служби контррозвідки РФ за спеціальністю "прикладна математика", який закінчив 1994 року (на сайті СЗР указано, що Литвиненко вчився в Академії Федеральної служби контррозвідки, але, вочевидь, це помилка, оскільки ФСК існувала тільки у 1993–1995 роках, а сам Інститут криптографії завжди входив до структури Вищої школи КДБ, пізніше – академії ФСБ). Пізніше також навчався у Київському національному університеті за спеціальністю "правознавство", а також у Королівському коледжі оборонних наук у Лондоні.
Одразу після закінчення академії пішов у Службу безпеки України, де чотири роки працював у Головному управлінні урядового зв'язку. 1998-го почав працювати у Національному інституті стратегічних досліджень, який покинув 2005-го у ранзі першого заступника директора. Там само 2002 року захистив дисертацію на тему "Основи національної безпеки держави", здобувши науковий ступінь доктора політичних наук; 2011-го за цією самою спеціальністю здобув звання професора. Паралельно працював в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Після Помаранчевої революції – із травня 2005-го до грудня 2007-го – працював в апараті РНБО на посадах керівника управління, пізніше – департаменту з питань державної безпеки та керівника експертної комісії. Після цього повернувся у СБУ на посаду заступника начальника департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення. У серпні 2009 року став радником директора Інституту проблем національної безпеки при РНБО, а у 2010–2014 роках, за президентства Віктора Януковича, був заступником директора Національного інституту стратегічних досліджень (організацію тоді очолював політолог Андрій Єрмолаєв).
Після втечі Януковича і перемоги Євромайдану Литвиненко тиждень пропрацював радником гендиректора "Укроборонпрому" і 5 квітня 2014-го в.о. президента Олександр Турчинов призначив його заступником секретаря РНБО (посаду секретаря ради згодом обійняв сам Турчинов). Там Литвиненко працював до серпня 2019-го, коли президент Володимир Зеленський призначив його директором Національного інституту стратегічних досліджень. За два роки Литвиненка призначили головою Служби зовнішньої розвідки. Відрекомендовуючи нового керівника колективу СЗР, Зеленський говорив, що ставиться до Литвиненка "з великою повагою".
"Олександра Валерійовича ми всі знаємо, я особисто знаю його два роки. Багато працюємо в РНБО. Дуже багато зробили під його керівництвом в Інституті стратегічних досліджень. Справді з великою повагою ставлюся до пана Литвиненка. Він – досвідчена й поважна людина, професіонал із прекрасною репутацією", – сказав тоді Зеленський.
Сам Литвиненко обіцяв "зробити все для захисту національних інтересів держави, отримання випереджальної, якісної оперативної інформації про плани й наміри нашого ворога – Російської Федерації, інших держав".
Із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Литвиненко майже не з'являвся в публічному просторі, за винятком кількох виступів на форумах та кількох колонок. У листопаді 2023 року в матеріалі для "Інтерфакс-Україна" він прогнозував, що РФ найближчим часом буде тиснути по всій лінії фронту та кине всі можливі сили на захоплення Авдіївки, а також спробує дестабілізувати соціальну ситуацію в Україні і знищити якомога більше критичної інфраструктури. Паралельно, на думку Литвиненка, РФ намагатиметься роздмухати конфлікти в інших частинах світу, щоб послабити Захід і посилити власні позиції в різних регіонах, тимчасом готуючись до агресії проти інших європейських країн, наприклад, Молдови, Литви, Латвії чи Естонії.
У коментарі LIGA.net Литвиненко заявив, що дізнався про своє призначення лише сьогодні. Він також додав, що поки не буде коментувати майбутню роботу в РНБО.
