Заявник Нагорного, російський бізнесмен Душутін: Нагорний переконував, що Путін зробить на нього ставку як на майбутнього президента України G

Наприкінці жовтня 2018 року Апеляційний суд Києва скасував постанову Печерського суду про арешт із правом внесення застави і відправив за ґрати Тимофія Нагорного – українського бізнесмена і колишнього чоловіка олімпійської чемпіонки зі спортивної гімнастики Лілії Подкопаєвої. СБУ підозрює Нагорного у держзраді і шахрайстві в особливо великих розмірах. Підставою для порушення кримінальної справи стала заява російського бізнесмена, у якого Нагорний у Києві нібито вимагав мільйон євро за допомогу в закритті кримінальних справ у Росії.

На брифінгу в день судового засідання СБУ показала оперативну відеозйомку, на якій чоловік, схожий на Нагорного, розповідав співрозмовнику, як у 2014-му їздив до Москви, де його заарештували, помістили на кілька днів до в'язниці і завербували співробітники ФСБ Росії для просування інтересів Кремля в Україні. Цим співрозмовником і заявником Нагорного виявився Олексій Душутін – російський підприємець, колишній генеральний директор відкритого акціонерного товариства "Военно-строительное управление Москвы". Душутін відсидів у Росії майже шість років за обвинуваченням у шахрайстві в особливо великих розмірах, а щойно його випустили під домашній арешт – утік в Україну, зараз живе в Канаді.

В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" Душутін розповів, як передавав під приховану відеокамеру СБУ Нагорному та ще двом російським адвокатам €2,5 млн, хто з кремлівських високопосадовців відібрав у нього бізнес у РФ, скільки коштує в Москві закриття кримінальної справи, хто з російських бізнесменів загинув за дивних обставин і що має статися, щоб Володимир Путін перестав бути президентом.

– Чому ви зважилися дати інтерв'ю українському виданню?

– Сім років у Росії мені не давали говорити правду, навішували ярлики, називали чиновником міноборони РФ, шахраєм, психом. Протримали шість років у камері, де забили Магнітського, забрали все і вигнали з країни. Відняли життя і здоров'я у мене та моїх батьків. Украли добре ім'я, майно, справу мого життя – усе! Перед вами просто живий труп.

Я виїхав в Україну – почали переслідувати там, виїхав до Естонії, потім до Канади, але й туди приїхали ФСБшники вимагати гроші. Коли знову виманили до Києва, почалося дике паломництво і вимагання насамперед від моїх адвокатів, які говорили: "Заплати, інакше тебе привезуть у Росію в мішку".

– Ми обов'язково перейдемо до теми в'язниці і вимагання. Поки проясніть питання: коли і як ви познайомилися з українським бізнесменом Тимофієм Нагорним?

– 17 липня 2017 року мене випустили з російського СІЗО під домашній арешт, я приїхав у Київ до свого друга, дружина якого знайома з Нагорним і його оточенням. У Канаді, де у мене бізнес, мав відбутися чемпіонат світу зі спортивної гімнастики. Друзі сказали, що колишня дружина Нагорного – олімпійська чемпіонка в цьому виді спорту.

– Чому відразу після виходу з в'язниці ви раптом зацікавилися гімнастикою?

– Я не раптом зацікавився, я за це свого часу паспорт канадський отримав. У мене в Канаді клуб із художньої гімнастики. Уперше за всю історію країни дівчину саме з цього клубу було скеровано на олімпіаду, вона пройшла відбір. Підприємство працювало протягом 10 років, це єдине, чого у мене не відібрали.

Уперше я зустрівся з Нагорним у Києві влітку 2017-го. Поїхали в Кончу-Заспу на якусь спортивну базу, він розповідав, що хоче на чужій державній землі побудувати палац, говорив ще якісь абсурдні речі. Я сказав, що це ідіотизм. Він запропонував створити в Україні клуб із художньої та спортивної гімнастики.

– І коли у вашому спілкуванні з Нагорним з'явилася СБУ?

– Коли ми з Нагорним говорили про спорт, він сказав: "Знаю твою історію, знаю про тебе все, тобі зателефонують – сам усе зрозумієш". Дійсно, зателефонував незнайомець на мій мобільний: "Олексію, у жодному разі не здумай контачити з українськими спецслужбами". Я кажу: "Хто ви, звідки мій номер узяли?", відповідає: "Ми правоохоронні органи Росії". Це ті, які мене шість років у в'язниці тримали, відібрали бізнес, а тепер лякають мене українськими спецслужбами.

– Нічого не зрозуміла з вашої відповіді.

– Ваш Нагорний – прямий агент Росії в Україні.

– Перед арештом Нагорний дав інтерв'ю інтернет-виданню "Страна", де розповів: узагалі нічого про вас не знав, ви самі стали ініціатором знайомства, щоб його "затягнути в переговори і витягувати інформацію, а потім підставити".

– Знав він усе. Навіть більше, прямо мені говорив, що вийшов на моїх ворогів, і якщо не буду діяти так, як треба – з України поїду не до Канади, а до Росії.

– А навіщо йому вам погрожувати?

– В інтерв'ю, яке ви згадали, Нагорний стверджує, що його не було завербовано у Росії, що це маячня. Хоча мені на приховану камеру приватно говорив: "Мене завербували на марші в Москві..." То кому він брехав: вам, журналістам, чи мені, із яким вів переговори? Мені він говорив правду, бо називав прізвища, наводив факти й аргументи, озвучував цифри. По суті, переконав, що йому треба вірити, у нього є всі контакти в Москві.

– До речі, Нагорний згадав, що ви змінили прізвище і замість Душутіна стали Дашутіним.

– Я завжди був тільки Душутіним. Це ваші журналісти навіщось його переінакшили. Дуже просте прізвище, від слова "душа". Мені моє прізвище дісталося від діда, і я ним пишаюся.

– То коли у вашому спілкуванні з Нагорним з'явилася СБУ?

– Я сам звернувся у СБУ, оскільки у вересні 2018-го знову прилетів у Київ на зустріч зі своїми так званими адвокатами, які мене шантажували і вимагали гроші. Вони говорили: якщо не прилетиш на зустріч, тебе з Канади силоміць у Росію доправлять, он Тверський суд уже ініціював оголошення тебе в міжнародний розшук. Ще говорили: не заплатиш Московському управлінню ФСБ – буде ось так, не заплатиш Службі зовнішньої розвідки – буде так. Володимир Філімонов і Георгій Левчук...

– ...це ті російські адвокати, на зустріч із якими ви прилетіли у Київ у вересні 2018-го?

– Це кидали, а не адвокати! У в'язниці ФСБшники підсадили до мене в камеру "квочку" – стукача, який доповідав начальству, що я говорю, роблю, їм, відчуваю – усе! Коли цей покидьок вийшов під домашній арешт, зв'язався з моєю 80-річною мамою: так і так, я співкамерник вашого сина, до вас зараз прийде офіцер ФСБ і допоможе.

Прийшов офіцер ФСБ, Геннадій Лихачов, сказав моїй мамі: "Дасте $150 тис. – ваш син вийде на волю. От вам адвокат Філімонов, він усе юридично оформить, його заяву приймуть, тому що це наш адвокат". Я про це не знав, це взимку 2016-го було, я ще в тюрмі сидів.

Цей адвокат працював у банку, розташованому просто в будівлі ФСБ на Луб'янці. Банк займався виведенням грошей із Росії. Потім з'явився другий адвокат, Левчук, який сказав моїй мамі: "Треба дати 5 млн руб. (на той момент це $150 тис.), і тоді напишуть довідку, що у вашого сина був інсульт". І мама знову повірила, дала гроші, я знову не знав. Загалом, ці двоє адвокатів увійшли в мою справу через ФСБшників.

Російські адвокати Володимир Філімонов і Георгій Левчук, які приїхали на зустріч до Душутіна в Київ. Їх було затримано в межах спецоперації СБУ, їм висунули підозру в шахрайстві. Суд постановив узяти Філімонова і Левчука під варту з альтернативою виходу на волю під заставу в розмірі 15 млн грн і 352,4 тис. грн відповідно. Душутін у розмові з журналістом "ГОРДОН" заявив, що обидва адвокати вже на волі. Фото: strana.ua

Той самий адвокат Філімонов безпосередньо мене шантажував: просив спершу $400 тис., а потім $600 тис. для Московського управління ФСБ. Потім казав, що треба дати грошей начальниці Головного слідчого управління Москви Агаф'євій і заступнику міністра МВС Романову, і тоді сфабриковані справи на моїх батьків закриють, а мене самого не подадуть у міжнародний розшук. Під кінець Філімонов вимагав із мене вже мільйон євро.

– Ви доросла людина, досвідчений бізнесмен і раптом так просто впускаєте у свою справу двох неперевірених адвокатів?

– По-перше, до мене приходило не двоє, а 50 адвокатів! І всі з однією метою: дай грошей – і тебе випустять. Мовляв, усі знають, що ти невинуватий, писати щось марно, у нас зв'язки у ФСБ, розвідці, прокуратурі, поліції... загалом, плати – і проблеми закінчаться. Усі 50 адвокатів так говорили!

– Скільки в Росії коштує закрити кримінальну справу?

– Від $100 тис. до мільйона. Переслухайте промову Нагорного. Він спочатку обіцяв, що за мільйон євро мене в Росії не подадуть у міжнародний розшук. Пізніше сказав, що мільйон піде тільки на те, щоб на три дні перенесли суд, потім просив $200 тис. на повій та кокаїн йому та синові Пшонки (Артем Пшонка, колишній нардеп від Партії регіонів, син екс-генпрокурора України часів президентства Януковича Віктора Пшонки. Його оголошено в розшук, він разом із батьком переховується в Росії.  – "ГОРДОН").

Загалом адвокати витягли в моєї мами понад $4 млн, але саме ці двоє – Філімонов та Левчук – виявилися найзухвалішими і самі прилетіли в Київ по гроші. Вони спочатку поєднували метод погроз і "ми все знаємо, ми допоможемо, ні до кого більше не звертайся". Я батьків вивіз із Росії, тому що ці адвокати сказали: якщо звернешся у правоохоронні органи інших країн, твоїх батьків заарештують, щодо них уже порушено кримінальні справи.

– Але чому ці двоє адвокатів хотіли зустрітися з вами саме в Києві?

– Я пропонував їм приїхати в Канаду, вони сказали, що в них немає віз, а виїжджати треба негайно. Тоді я сам запропонував Київ.

– Мене лякає, що двоє, як ви стверджуєте, ФСБшних адвокатів не побоялися приїхати до Києва...

– Ви багато чого не знаєте.

– Але як вони кордон перетнули?

– Уявлення не маю.

– Усе одно не розумію, як у вашій історії з'явився Нагорний. З огляду на записи СБУ, він пропонував своє посередництво за закриття кримінальних справ проти вас у Росії. Але навіщо ви про це з ним говорили, якщо у вас був прямий вихід на Москву?

– По-перше, я прилетів до Києва на зустріч з адвокатами Філімоновим і Левчуком. По-друге, свої послуги Нагорний запропонував сам. По-третє, я лише хотів послухати, що він пропонує. Я не міг вийти через Москву, у мене там нікого не залишилося, окрім шахраїв, які розграбували мій бізнес.

Нагорний зі мною зустрівся, сказав, що він серйозний бізнесмен, у нього партія, перерахував спільних знайомих. І коли чую, ніби я чи СБУ підставили Нагорного... Вибачте, ні мені, ні СБУ – та нікому іншому на думку не могло спасти, що Нагорний наговорить на зустрічі на приховану камеру!

– Мені теж на думку не спадає, кому в Москві здалося, що Нагорний має хоч якийсь вплив в Україні і що на нього можна робити ставку.

– Мене Нагорний переконував, що якщо підтримаю його фінансово – він проведе в Києві велику студентську акцію, і тоді Путін це побачить і зробить на нього ставку як на майбутнього президента України. Нагорний говорив: мовляв, мене в Москві знають, я туди регулярно їжджу із 2014-го, можу паспорт із печатками про перетин кордону показати, можу сказати, хто мій куратор у ФСБ, я глибоко в темі. Це все є на відео.

– Що вам відповіли у СБУ, коли ви туди звернулися з інформацією, що у вас, громадянина РФ, на території України вимагають гроші інші громадяни РФ?

– Сказали: "Пиши заяву, якщо вони згадають російські спецслужби – буде склад злочину, інакше іди в поліцію". Операція тривала кілька днів. Усі мої переговори і з адвокатами-вимагачами, і з Нагорним фіксували на камеру, суми теж.

– Куди саме вам прикріпили камеру, коли пішли на зустріч?

– У СБУ просили не говорити, камера була на мені.

– А до Києва ви летіли вже із заготовленою валізкою з мільйоном євро, щоб передати посередникам за закриття справи?

– Ні, попросив позику у СБУ. Адвокату Філімонову я видав мільйон євро, Нагорному – теж мільйон, а адвокату Левчуку – €500 тис. Тобто загалом під приховану відеокамеру передав €2,5 млн.

– Але трохи вище ви сказали, що адвокат Філімонов вимагав із вас спочатку $400 тис., потім $600 тис., а зараз кажете, що передали йому мільйон євро. Щось цифри не збігаються.

– Саме так! $400 тис., по які прилетів Філімонов, погрозами, шантажуванням та вимаганням перетворилися у нього на мільйон євро. У вашій СБУ, думаю, не встигали друкувати купюри.

– Думала, ви свої гроші під камеру передавали.

– Я ж не ідіот. Це мою маму так у Росії дурили, поки я в тюрмі сидів. Коли мама написала заяву на ФСБшника Лихачова та його адвоката Філімонова, що вони гроші вимагають, так звані правоохоронці їй говорили: нам для "ляльки" потрібно 10 тис. справжніх доларів, дайте, ми повернемо. Узяли у неї гроші й кинули.

– А мільйон євро готівкою ви на зустріч у спортивних сумках принесли?

– Навіщо? Мільйон – це два невеликі брикети по кілограму, у кожному – по €500 тис. купюрами номіналом по €500.

– На початку інтерв'ю ви сказали, що щойно вас відпустили під домашній арешт, ви поїхали в Київ. А російський кордон як перетнули?

– У мене на руках був протермінований канадський паспорт, російський і закордонний паспорти. Приїхав у Теплий Стан – це район у Москві, звідки автобуси на Мінськ їдуть. Приїхав, у чому був у СІЗО: у майці, тренувальних штанах, неголений. Підійшов до водія автобуса і тільки відкрив рот: "Скажіть, будь ласка...", як водій одразу: "На три ваші запитання відповідь одразу "ні".

– Що він мав на увазі?

– Я не перший і не останній, хто так покидає Росію. Водій одразу зрозумів, хто і з чим до нього прийшов, тому вимовив тричі "ні": ні, документи на кордоні перевіряти не будуть; ні, тут паспорт показувати не потрібно; ні, я нікому вас не здам. Тобто він системно вивозить через Білорусь людей, що тікають із Росії. Люди тікають від "русского мира" не тільки в Донецьку, Луганську чи у Криму, а й у самій Росії.

– Чому з Білорусі ви поїхали в Україну, а не в Канаду, як планували?

– Мені потрібен був канадський паспорт. Найближче посольство Канади, яке здатне було його видати, у Києві. У Білорусі немає посольства Канади. У 2017-му я пробув у вас тиждень, мені дали тимчасовий паспорт, я полетів до Канади і там зробив постійний. Паспорт видають на п'ять років, у мого за шість років перебування у в'язниці минув строк.

Лютий 2012 року, Москва. Олексій Душутін під час слухання своєї справи в російському суді. Скріншот: dddushnii / YouTube

– І ви не побоялися їхати в Україну – країну, де п'ятий рік триває війна?

– Із ким війна?

– Із Росією, узагалі-то.

– А в мене, на вашу думку, із ким війна?! Бувають ситуації, коли людина, наприклад, ваш Нагорний, – зраджує свою країну. А буває, коли своя країна зраджує своїх громадян, і таких ситуацій у РФ більшість. Та й чого мені боятися? Думаєте, я вірю в казки кремлівської пропаганди, що в Києві "бандерівці-фашисти"? Знаєте, яке оголошення для ув'язнених висить усередині "Бутирки" (Бутирський слідчий ізолятор у Москві. – "ГОРДОН")? "Видавання трупів по четвергах".

– Що це означає?

– Якщо ти вирішив перерізати собі вени у камері в п'ятницю і тим самим позбавити вихідного співробітника СІЗО, твоє тіло розкладатиметься до четверга. Ви розумієте, що це за система? Там щотижня виносять трупи! Я в цьому майже шість років жив! Чим після цього ви хочете мене налякати?

– Скільки загалом ви провели за ґратами?

– Мене затримали 15 лютого 2012 року, випустили під домашній арешт 17 липня 2017-го. Тобто провів у СІЗО та колонії п'ять із половиною років. За цей час забрали все моє майно.

– До речі, а чому вас у принципі випустили під домашній арешт?

– Тому що голові Мосміськсуду Єгоровій рейдери не занесли грошей за продовження мого арешту.

– А скільки до цього "заносили"?

– Одне продовження запобіжного заходу в суді коштує $200 тис.

– Це стандартна такса чи ваш випадок – особливий?

– Думаю, і те, й інше. Вони взагалі не мали права тримати мене під слідством більше ніж рік. Але судді заносили гроші, і вони працювали за схемою: продовження тримання під вартою – апеляція – перенесення засідання, продовження – апеляція – перенесення... І так 68 разів.

– Розмір ваших статків на момент затримання?

– До арешту в мене приблизно $500 млн активів було.

– А зараз?

– Нуль, абсолютний нуль.

– За вашими словами, 50 адвокатів, які хотіли ввійти у вашу справу, одразу вимагали гроші за розв′язання питання. Ви знайомитеся з Нагорним, і він теж, з огляду на оперативні записи, просить у вас гроші за розв′язання проблем. Чому в людей виникає відчуття, що вас можна, вибачте, розвести на бабки?

– Чому тільки мене? На своєму прикладі я хотів показати всій міжнародній громадськості, що в Росії так вчиняють із будь-яким бізнесменом. А що, із Женею Чичваркіним, який перебрався до Лондона, свого часу не так вчинили, віднявши у нього компанію "Евросеть"? А з Анатолієм Мотильовим, який зараз теж у Лондоні? Мотильов був великим фінансистом, володів вісьмома банками – його розорили і змусили тікати з країни!

Ви історію Андрія Чернякова знаєте? Він був найбільшим московським будівничим тунелів, очолював науково-виробниче об'єднання "Космос", а зараз помирає у варшавському СІЗО! Його з Лондона Служба зовнішньої розвідки РФ викрала, привезла до Варшави з фальшивим румунським паспортом, там його заарештували, а тепер видадуть Росії живого чи мертвого.

Ви в курсі, що з Росії вже 1,5 млн осіб виїхало? Вихід із країни більший, ніж у 1917-му з усієї Російської імперії!

– Коли саме почався вихід, після "Кримнаш"?

– Раніше, із 2012-го, коли Путін утретє став президентом, а Сердюков п'ятий рік сидів у своєму кріслі.

Міністр оборони РФ із 15 лютого 2007 року до 6 листопада 2012 року Анатолій Сердюков. Фото: duma.gov.ru

– А до чого  тут екс-глава міноборони РФ Анатолій Сердюков?

– У 2012-му Сердюкову та його рейдерам дали карт-бланш на розграбування країни. Наслідком цього, до речі, стало свавілля щодо України: війна, анексія тощо.

Путін особисто поставив Сердюкова на розграбування міністерства оборони РФ. Знаєте, чому саме його? Тому що він успішно забрав ЮКОС у Ходорковського і ще десятки інших підприємств!

– Мені здавалося, що за рейдерство і віджим ЮКОС відповідав не Сердюков, а Ігор Сєчин – нинішній глава "Роснефти" і найближчий соратник Путіна.

– Так, але хто виконував? Хто керував Федеральною податковою службою РФ і переписував усі 200 компаній ЮКОС? Хто підробляв підписи? Хто вимащений із ніг до голови? Кому поставили завдання з розкрадання міноборони? Сердюкову! Знайдіть у російській армії хоч одного військового, який би погодився на таке.

– Ще раз: Путін особисто призначив Сердюкова, саме щоб розікрасти міноборони РФ?

– Ні, іншопланетяни! Ну звісно, Путін, хто ж іще!

– А хіба президент РФ не зацікавлений у сильній армії, тим більше, що розв'язав стільки воєн на території колишнього СРСР?

– Ви серйозно думаєте, що Путін зацікавлений у розвитку Росії та армії РФ? Сердюкова призначили з однією метою, яку ніхто інший із російських військових виконати не погодився ні за які гроші, – повне розкрадання міноборони і приватизація всієї власності відомства.

Хто в Росії найбільший власник і найбільший споживач держбюджету? Міноборони! Там із радянських часів залишилися землі, об'єкти, нерухомість, академії – усе!

– Але чому знадобилося забирати у вас бізнес, а не, наприклад, за певний щомісячний відсоток наверх дати працювати вашому підприємству?

– Ви дуже наївно міркуєте. У Росії іде нескінченний конвеєр із віджимання та рейдерства. Іде системний каток по всьому бізнесу! Незгодних генералів і директорів підприємств кидають до в'язниці або знаходять мертвими. Який "відсоток наверх"? Приходять і забирають усе дочиста!

– Ну ви ж із 1992 року в бізнесі і ніколи відкатів криміналу і чиновникам не платили?

– Ні. Я будував будинки своїм коштом та отримував гроші за контрактом. Так, мені неодноразово говорили: "Заплати відкат 20% – і ми віддамо тобі контракт". Але якщо я заробляю 10%, про які 20% відкату може йтися? Я вигравав тендер навіть у ФСБ. Знаєте, що мені їхній генерал-полковник говорив? "Олексію Вікторовичу, я знаю, хто ви і як поводитеся з міноборони. Я вірю, що ви побудуєте будинок, тому й віддав вам контракт".

Замовником рейдерської схеми був глава міноборони РФ Анатолій Сердюков, а виконавцем, до речі, ваш бандит із Тернопільської області Палихата

– Якщо Сердюков так грамотно виконував поставлені завдання, чому його зняли з посади?

– По-перше, до 2012 року Сердюков повністю пограбував міноборони, привласнив усі гроші до копійки, які виділяли на житло для військовослужбовців. Він виконав своє завдання, усе вкрав. І, як і раніше, залишається найближчим соратником Путіна і мільярдером.

По-друге, армія вже готовою була, по суті, до перевороту від свавілля. Наприклад, військовослужбовці, які отримали квартиру в будинку, що побудувало моє будівельне управління, готові були йти протестувати під будівлю міноборони. Їм світло і газ від'єднали, вимагали виселитися, хоча вони ордери на квартири отримали. Утім, протестувати були готові всього 50 людей із 500-квартирного будинку. Це у 2010-му було.

– А чому міноборони РФ, яке замовило вам будівництво 500-квартирного будинку для військових, не захотіло їх туди вселяти?

– Вони зі мною не розрахувалися за будівництво об'єкта. У них свої плани були на будинок, жодних військових вони туди вселяти й не збиралися. Навіть більше, і міноборони, і контррозвідка перехоплювали незадоволених, видавали їм ордери на квартири в інших будинках, погрожували, вмовляли і розселяли.

Сердюков вирішував із моїм арештом два завдання:

1. Міноборони винне було моєму підприємству понад $30 млн за низку побудованих споруд. Розрахувалися в'язницею.

2. Без проведення зборів акціонерів, а тільки своїм підписом призначив на моє підприємство нового директора, Єгоріну. По суті, рейдернув і вкрав, як усі крадуть і рейдерять у Росії. А потім переказав ці $30 млн через Єгоріну, а по суті – собі в кишеню. Єгоріну, до речі, заарештували, але сиділа вона за один-два кримінальні епізоди, хоча таких епізодів сотні.

– Яка частка у вас як гендиректора була у "Военно-строительном управлении Москвы"?

– 25% акцій володіло міноборони РФ, 15% – колектив підприємства, решту 60% я придбав на відкритому аукціоні. Я очолив підприємство 2006-го, там були суцільні борги, не було контрактів та замовлень. По суті, я створював усе з нуля і вивів підприємство на серйозні показники.

– Скільки підприємство коштувало до моменту рейдерського захоплення?

– Я планував на IPO виводити півмільярда доларів, але 15 лютого 2012 року мене заарештували, а підприємство почали банкрутити за липовими боргами. Єгоріна, до речі, виписала мільярд лівих боргів.

Потім по мені пішов каток і беззаконня, почали інформаційну кампанію з моєї дискредитації: мовляв, це Душутін розікрав підприємство, держава була змушена втрутитися, щоб урятувати колектив. Брехня! Увесь колектив відразу звільнився, окрім одного юриста-зрадника, який почав співпрацювати з рейдерами. Замовником цієї рейдерської схеми був Сердюков, а виконавцем, до речі, ваш бандит із Тернопільської області Палихата.

Коли Палихата вийшов із в'язниці, на його замовлення зламали хребет німецькому главі служби безпеки московського представництва корпорації Nestle

– Що означає "ваш бандит"? Якщо ви про екс-президента концерну "Росенергомаш", главу інвестиційного фонду Legacy Square Capital і президента Шахової федерації Москви Володимира Палихату – то він ваш: ще у 1990-х набув громадянства РФ.

– Ви багато чого не знаєте. Сєчину дісталися не всі активи Ходорковського. Частину активів, а саме 38 підприємств, зазначено в реєстрі за Володимиром Палихатою – вашим українським рейдером. Він же у вас у розшуку був, працював разом із Поповичем, ще одним бандитом і вбивцею. Палихату, до речі, як і Нагорного, теж російські спецслужби у в'язниці завербували.

– Так, стоп, я зовсім заплуталася і в іменах, і в подіях.

– Пояснюю. Колись давно банда Палихати і Поповича в Україні грабувала і вбивала перевізників, відбирала в них машини. Їх у розшук оголосили, вони всією бандою втекли в Росію, набули там громадянства. Потім почали продавати фальшиву каву під маркою Nestle, їх посадили у в'язницю, там їх завербували люди Цепова і ФСБшники

Довідка "ГОРДОН". Роман Цепов, впливовий російський підприємець, уродженець Санкт-Петербурга, випускник Вищого політичного училища МВС СРСР. У 1990-х охороняв мера Петербурга Анатолія Собчака та його сім'ю, а також віце-мера Володимира Путіна. Цепов помер у вересні 2004 року від отруєння, симптоми якого збігалися із симптомами Олександра Литвиненка, отруєного в Лондоні радіоактивним полонієм.

Володимир Палихата. Фото: palikhata.com

Бутирський слідчий ізолятор, або "Бутирка", – найбільша в'язниця в Москві, одна з найстаріших і найвідоміших в'язниць Росії. Фото: Tony Chirikov / ЕРА

Душутін: Кремлівська банда змогла переконати 146 млн росіян, що якщо Путіна не буде – Росія впаде. Невже серед 146 млн немає жодного, хто може країною так само паскудно керувати? Скріншот: Радіо Свобода / YouTube