"Мам, я тебе дуже люблю". У першому випадку – зі сльозами біля хреста мами. У другому – з квітами від донечки 

День матері.

Зранку я – до мами на кладовище з квітами. Увечері мені – посильний із букетом від донечки.

В обох випадках "Мам, я дуже тебе люблю".

У першому – зі сльозами біля хреста. У другому – повідомленням у месенджері із сердечком.

Так улаштований світ. Так він повинен бути влаштований. Мамина любов – це всесвіт, який тримає, рухає, береже.

Кожного разу здригаюся, колу чую чи читаю історії про матір, яка била, принижувала, знущалася. Навіть зараз пишу – і ком у горлі. Як таке можливо?

Для мене мама – це про тепло, затишок, турботу. Про запах яблучного пирога, про пов'язаний на шию шарф, про непомітно покладене до сумки яблучко. Не знаю, про що я для своєї доньки. Напевно, про цілеспрямованість, силу, підтримку.

Головне, сьогодні почути "мам, я люблю тебе" з усіх світів.

І не тільки сьогодні.