Путін боїться, що його розірвуть, як білого ведмедика, розтопчуть, як загнаного в кут щура 

Жертовний ведмідь чи загнаний щур?

Путін розповів учителям, що розпочав війну з Україною, бо косатки нібито нападають на білих ведмедів зграями й розривають їх на частини. А на бурих ведмедів, мабуть, зграями нападають щуки, тому Росії треба терміново напасти на Гондурас. Маячня божевільного? Безумовно. Але дуже показова. Це ще одне свідчення того, що його головна мотивація – патологічний страх. Путін боїться, що його розірвуть вороги, як білого ведмедика – злі косатки. До речі, він уже порівнював себе з ведмедем-жертвою – марив про якогось "ведмедика, якого завжди намагатимуться посадити на ланцюг, а щойно це вдасться, вирвуть зуби й пазурі й повісять його шкуру на стіну".

А ще він періодично розповідає історію про загнаного в кут щура, який, опинившись у пастці, кидається на тих, хто його загнав. Саме таким загнаним щуром він і почувається, лише цим можна пояснити, чому на нього справила таке глибоке враження на все життя ця історія.

Патологічний страх робить Путіна патологічно агресивним. Він вважає, що "бити треба першим": якщо він не знищить усіх, кого вважає своїми ворогами (а це пів світу), то його точно "розірвуть на частини", "здеруть шкуру й повісять на стіну", розтопчуть, як загнаного в кут щура.

Саме тому немає шансів на те, що, поки Путін при владі, може припинитися війна і стане менш актуальною загроза глобальної катастрофи. Небезпечний божевільний, який має абсолютну владу в ядерній державі, – загроза всьому світу. Лікуватися він не збирається, божевільного диктатора можуть зупинити лише фізичні заходи впливу.