Путін і Лукашенко – два м'ячики на гумці
Не можна не звернути увагу на риторику й дипломатичну активність Олександра Лукашенка, які останнім часом зазнали змін. У нас до нього досить зневажливе ставлення, і для цього є підстави, але в нинішній ситуації білоруський диктатор – вельми показова фігура. Спостереження за ним дає змогу вловити зрушення в атмосфері, що складається навколо війни.
Варто нагадати, що ще не так давно Лукашенка в Україні сприймали зовсім інакше. За даними Соціологічної групи "Рейтинг", у 2018–2019 роках позитивно про нього відгукувалося майже 70% українців. Тобто це вже після втрати Криму й частини Донбасу, де частка прибічників Лукашенка, очевидно, була вищою, ніж у середньому по країні, і при тому, що з 2014 року тривала війна з Росією – частиною єдиної Союзної держави з Білоруссю. Протести 2020 року та їх жорстоке придушення знизили оцінку Лукашенка, але аж ніяк не кардинально: вона впала до 45%. І лише вторгнення 2022 року налаштувало українців різко негативно до цього діяча, на рівні Путіна. Прозріли.
Тим часом глава Білорусі ніколи до повного самозабуття не зливався з Володимиром Путіним. Вони пов’язані, немов два м’ячики на гумці. Коли Луці зручно, він вихваляє найтісніші братерські зв’язки, коли нюх йому підказує, що треба дистанціюватися від Кремля, він обережно відсувається. Він був зовсім не проти 2022 року стати співавтором блискавичної перемоги над "нацизмом" і вже напевно малював собі особливу роль патріарха в новій, розширеній завдяки Україні Союзній державі. І ці прикидки, навіть не сумнівайтеся, супроводжувалися спробами порахувати, чи не захоче Путін у новій ролі завойовника українців, які склали зависоку думку про себе, роздобути й у Мінську когось не такого хитрозадого. Пам’ятаєте переляк Лукашенка, коли 2020 року було зафіксовано якісь пересування вагнерівців на його території? Цю думку, цілком розважливу, він обмірковує безперервно...
Про те, що навесні 2026 року ситуація навколо війни помітно змінилася, не говорить лише ледачий, а для Олександра Лукашенка це зайвий сигнал, що треба щось терміново робити, щоб наслідки путінської впертості, яка не дала змогу укласти торік угоду з Трампом, не накрили й білоруського правителя. Зв’язка з Путіним, яку він раніше вважав основою своєї могутності, може виявитися мотузкою, прив’язаною до бетонного блока, що йде на дно.
Джерело: Леонид Швец / Facebook
