Лише українцям судити своїх героїв. І лише українцям вирішувати, де і як їх ховати 

Андрій Мельник 1919 року видав наказ, у якому було зазначено, що буде рішуче переслідування тих, хто поширює чутки про ймовірність єврейських погромів або агітує за них, і що їх віддадуть під військово-польовий суд.

Він тоді був одним із командирів Осадного корпусу Січових стрільців.

Пізніше, коли він був начальником штабу армії УНР, разом із Симоном Петлюрою Мельник підписав наказ про боротьбу з дезертирами й провокаторами, що теж відбувалося в контексті боротьби з погромами, до яких і підштовхували ці самі згадані провокатори.

Ще пізніше він окремо видав іще один антипогромний наказ.

Це Мельник як військовий діяч, і я не даю жодних оцінок йому як політичному діячеві, оскільки це український політичний діяч і це українцям судити й давати оцінки своїм героям.

Тим паче тільки й тільки українцям вирішувати, де, як і кого з них ховати.

Це їхній світ, їхня історія, їхні герої – подобаються вони комусь чи ні.

Щодо колаборацій і того, хто на що сподівався 100 років тому, – це нехай залишається історикам.

Можна ще часи Наполеона згадати: хто там із ким колабораціонував.

Або взагалі середньовіччя: хто там на що сподівався, з ким був і хто кого різав.

Це все, звісно ж, дуже цікаво, але мені здається, що актуально подивитися не на те, що було 100 років тому, а на те, хто і з ким колабораціонує сьогодні, а точніше – будує союзи і є реальною загрозою Ізраїлю.

Це Росія, яка не друг, не партнер і не попутник, а союзник Ірану.

Це Росія, яка приймає в себе делегації ХАМАС у Москві на найвищому рівні.

Це Росія, яка допомагає й Ірану, і "Хезболлі", і хуситам вести війну проти Ізраїлю.

І це Росія, чий постпред в ООН 2023 року заявив, що Ізраїль не має права на самооборону.

Та сама Росія, яка надає максимально можливу підтримку тим, хто хоче знищити Ізраїль.

Мені здається, що ось це саме те, на що треба звернути увагу, а не на те, як хоробрий народ, у який ніхто не вірив, але який не побоявся подивитися в обличчя темряві зі сходу й тепер відчайдушно бореться за своє майбутнє, хоче поховати свого старого героя.

Фото: Андрій Мельник 1919 року.