Яхти ржавіють, тіла хиріють. Не для того вони крали, щоби зараз годувати ґедзів
Чому у Путіна дупа? Розкладу по пунктам.
Почалось все з Анкориджа. Трамп запропонував Путіну розкішні умови закінчення війни, за якими Кремль позбувався санкцій, не платив репарації, більш того, замість лави підсудних в мить повертався до клубу головних лідерів світу. Оточення Путіна оплесками зустріло цю пропозицію і уже потирало долоні в передчутті повернення до багатого західного життя, яке вони жили до великої війни. Але він знову заволинив про "всі цілі СВО" і відмовився.
Далі була страшна для України зима. Погода стала на бік Путіна і він залюбки влаштував Києву холодомор. Путінське оточення знову почало потирати долоні в надії, що от зараз ми таки впадемо до їхніх ніг. Дурень думкою багатіє. Ми вистояли.
Тут підкралися два нові геополітичні удари.Кремль просрав вибори у Молдові, а потім гучно на весь світ втратив Угорщину. Оточення Путіна ці історії остаточно загнали у депресію.
Пʼятий рік великої війни на "взяття Києва за три дні", але кінця і краю цьому не видно. На фронті ж з початку цього року почав відбуватися перелом: кожного дня наша ситуація ставала трошки кращою, а їхня гіршою. ЗСУ вбивають кожного місяця більше окупантів, ніж вони встигають набрати. Вперше Україна почала за місяць звільняти більше територій, ніж вони окуповують. Пішли у хід діпстрайки і от вже росія залишається без значної долі своєї нафтової галузі. Російські нафтові заводи і запаси горять кожну ніч.
Справжньою сенсацією стало непомітне взяття під тотальний вогневий контроль дронами ЗСУ наземного коридору до Криму. Як результат, окуповані території та Крим залишилися без бензину. Люди пересідають на коней і віслюків. І навіть вже в Москві бензин видається по талонам. І це посміховисько відбувається в країні, яку у світі називають великою бензоколонкою, бо чого-чого, а бензину у них завжди було стільки, що хоч замість горілки пий. Наш тотальний вогневий контроль доріг передбачає, що окупанти залишаються не лише без бензину, але і без підвозу всього іншого необхідного їм: зброї, техніки, живої сили і тд. Тобто все гостріше буде ставати питання коли і звідки першими побіжать російські солдати, яких залишили без усього.
Доречі, про Москву. Столицю, яку Путін так ретельно закривав кількома колами ПВО, як виявилося, досить просто атакувати. І ось вже українські дрони долітають до самого центру Москви, а Путін змушений принизливо просити Зеленського дозволити провести свій сакральний парад 9 травня на красній площі. Тут ще й підійшли новини про те, що вже зовсім скоро наші власні українські балістичні ракети будуть готові полетіти на Москву: по генштабу, Лубянці, Кремлю, бункеру Путіна і іншим жирним цілям. Оточення Путіна нервує. Вони всі вже немолоді люди, час іде, і вони можуть не встигнути покайфувати на повну західну катушку з кралями на своїх підсанкційних яхтах у Монако. Яхти ржавіють, тіла хиріють. Не для того, врешті решт, вони стільки років з таким трудом крали у РФмільярди доларів, щоби зараз годувати ґедзів на відпочинку теренами сибіру.
У снах вони все частіше нюхають "дух Анкориджа", але на ранок він вислизає у прочинене вікно.Приходить усвідомлення – від красивого західного "лухарі"" життя їх відділяє лише одна маленька перепона. Імʼя якої Путін.За останні пару місяців Путіна публічно називали "чортом", "петрушкою", воєнним злочинцем, головним корупціонером, тощо, люди всередені РФ. Після цього їх не кинули за грати і не пригостили "Новачком". Вони продовжують критикувати Путіна на свободі. В Росії, де зазвичай будь-яка критика і непокора закінчувалась цвинтарем, раптом щось заворушилось.
Далі – більше. Офіційні органи Кремля все частіше дають в ефір те, що раніше ретельно монтувалося і приховувалося. І раптом світ побачив старого кашляючого Путіна на записі до 8 березня, дивне недолуге путінське "ря-ря!" замість "ура!" і як його підлеглі в очі називають Пал Лаїч" замість "Володимир Володимирович". Населення починає реготати і перестає боятися. Бо як відомо, якщо хочеш, щоб когось більше не боялися, зроби його смішним. Головне фсбешне ЗМІ "Московський комсомолець" друкує велику статтю про те, що для Росії програш у війні – це насправді перемога. І наскільки поразки у війнах були завжди корисні. Вперше за весь час великої війни найбільша світова прогнозова платформа Polymarket оцінила шанси припинення вогню в Україні до кінця 2026 року у майже в 99%.
Я можу продовжувати список путінських проблем, але зупинюсь тут. Бо що ж Путін? Він не збирається завершувати війну. І буде намагатися до останнього шкодити Україні. Як довго він ще це зможе робити залежить від Бога, української армії, путінського оточення і ще купи інших факторів. Тож маємо оптимізм всередині, але не нехтуємо сигналами повітряної тривоги.
Джерело: Алеся Бацман / Facebook
