Блоги

Олексій Копитько

Військовий аналітик, ексрадник міністра оборони України

Усі матеріали автора

Це призведе до крові американців 

15 червня, 17.41

Навмисно. Головне слово – навмисно. Злий умисел – найважливіша частина злочину.

Росіяни досі намагаються вдавати, що ведуть загарбницьку війну в якихось цивілізованих межах. А багатьом добрим людям на Заході зручно вдавати, що так воно і є.

1. У Харкові повторним ударом Росія вбила чотирьох рятувальників і співробітника ДСНС. Шістьох людей поранено. Люди виконували свою роботу – гасили пожежу. Росіяни вбили їх умисно.

2. У Києві Росія завдала удару по Успенському собору в Лаврі. Судячи з наявних даних про траєкторію удару, другий Shahed мав убити пожежників, які гасили собор. Але трохи промахнувся і влучив у дах "Мистецького арсеналу". Тобто й атака на частину об'єкта зі списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО умисна, і спроба вбивства пожежників – умисна. Особливо варто наголосити, що навколо Лаври й Арсеналу немає воєнних цілей від слова зовсім. От просто немає. Це була умисна атака на цивільну ціль із найвищим охоронним статусом, який тільки можна придумати. У Києві за ніч – п'ятеро загиблих.

3. За день до того в Харкові Росія вдарила по Харківському художньому музею, рятувальники переривали роботу і ховалися в переході метро (добре, що до нього – 50 м) через загрозу повторних атак. Це, поза всяким сумнівом, умисний інцидент.

4. РФ кілька разів атакувала і спалила кіностудію імені О. Довженка в Києві. Умисно.

5. Росіяни атакували в Києві найбільший термінал "Нової пошти". А ще були атаки на житлові будинки в Києві, Сумах, удар по Дніпру. Список можна продовжувати нескінченно. Уже сьогодні вранці росіяни вбили цивільну особу в Херсоні і двох поранили.

Росіяни – політичне керівництво, військові, обслуга – це злочинці, терористи. Їхня мета – посіяти страх. Добрі люди на Заході, які намагаються вдавати, що це не так, – лицеміри.

Говорити з терористами іноді доводиться. Але є очевидна межа, коли починається спроба домовитися ціною жертви агресії.

Що наочно. Путін витримав певну лінію – не став атакувати до ювілею Трампа. Дав можливість увійти у свято, зібрати привітання і розпочати шоу з боями в октагоні. А потім влаштував своє "шоу", яке зачепило частину прайм-тайму в США, але не збило настрою.

Путіну, за всього його лицемірства, важливо не обірвати контакт із Вашингтоном. Але удар по Україні відразу після розмови із президентом США формує картину, що США або не проти, або не здатні нічого із цим вдіяти.

Нам залишається тільки показувати розсудливій частині американської сторони, у яке становище це ставить Америку. Адже це спостерігають у всьому світі. Мати слабкий вигляд і на тлі Ірану, і на тлі Росії – це перебір навіть за всього курсу на перегляд пріоритетів у світових справах.

Заповітна мрія Кремля – принизити Америку – нікуди не поділася. А принижують сильних, як правило, демонстрацією їхньої нездатності захистити своїх людей, кров'ю невинних.

Небажання розібратися з московськими терористами призведе лише до накопичення ризиків, які вибухнуть у найневідповідніший момент і призведуть не до втрати грошей, а до крові американців у тій чи іншій формі

Джерело: Алексей Копытько / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.

СВІЖІ НОВИНИ

Більше новин