Гюндуз Мамедов
Кандидат юридичних наук, заступник генпрокурора України у 2019–2022 роках
Розташування військового об’єкта поруч із житлом не означає автоматично воєнного злочину
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом російського удару по складах у селі Мила Бучанського району та подальшої детонації боєприпасів, де загинули щонайменше 37 людей, більшість із них перебували в розташованому поруч пансіонаті для літніх людей.
Досудове розслідування здійснюється за ст. 437 КК України (злочин агресії) та ст. 425 КК України (недбале ставлення до військової служби). Обговорення наявної кваліфікації, особливо в контексті злочину агресії, – це окрема тема. Водночас хочеться наголосити на тому, що обставини потребують оцінки не лише з точки зору можливих військових службових злочинів.
Якщо буде встановлено, що значний обсяг боєприпасів зберігався в безпосередній близькості до житлової забудови, у межах розслідування слід перевірити дотримання застосовних норм міжнародного гуманітарного права. Ст. 58 Додаткового протоколу I передбачає обов’язок сторін конфлікту максимально можливою мірою уникати розміщення військових об’єктів у густонаселених районах або поблизу них, а також вживати необхідних заходів для захисту цивільного населення від небезпек, що виникають унаслідок воєнних операцій. Саме по собі розташування військового об’єкта поруч із житловими будинками не дає змоги автоматично зробити висновок про наявність воєнного злочину. Для правової оцінки необхідно встановити обставини розміщення об’єкта, наявність практично здійсненних альтернатив, характер і кількість боєприпасів, що зберігалися, оцінку ризиків і вжиті запобіжні заходи.
У зв’язку із цим поряд із перевіркою можливих порушень, передбачених ст. 425 КК України, доцільно розглянути питання про наявність ознак порушення законів і звичаїв війни, відповідальність за яке передбачена ст. 438 КК України. Окремої оцінки потребують обставини самого російського удару, зокрема його відповідність принципам розрізнення, пропорційності та вжиття запобіжних заходів під час нападу.
Міжнародне гуманітарне право встановлює обов’язки для обох сторін конфлікту. Тому можливі порушення мають ретельно перевірятися незалежно від того, якій стороні вони можуть бути інкриміновані. Для України принципово важливо бути послідовною в дотриманні цих норм і відповідальною перед власними громадянами.