Та сама нашуміла новина була про "Скелю"
Про складну ситуацію у "Скелі", побиття і знущання над військовослужбовцями я дізналася у травні – червні минулого року.
Спочатку був побитий журналіст, який був переведений на службу до 425-го ОШП, потім побитий капелан суміжної бригади, потім – ціле управління батальйону, який переформовували в 425-й ОШП. І якщо перші два випадки ще можна було трактувати як непорозуміння й конфлікти (хоча як мінімум по капелану було відкрито кримінальне провадження), то після побиття комбата й начальників служб батальйону стала очевидна системність.
Тоді, у червні 2025 року, ми виїхали на полігон "Скелі" разом із представниками Офісу президента. Паралельно свою перевірку силами Військової служби правопорядку призначив головком. Ми забрали з полку 22 військовослужбовців, які дали свідчення про побиття, підтверджені поліграфом. Разом із фахівцями з ВСП нам вдалося ідентифікувати групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах. На жаль, керівництвом ВСП не були вжиті відповідні заходи ні щодо притягнення цієї групи людей до відповідальності, ні щодо запобігання протиправних дій у майбутньому.
Тоді за підсумками перевірки ВСП було призначено службове розслідування командуванням Сухопутних військ, і вже за його підсумками пішло повідомлення на правоохоронні органи про вчинення правопорушення. Результату розслідування досі немає.
Тоді ж я зустрічалася з новопризначеним генпрокурором Русланом Кравченком, потім і я, і вже перший заступник військового омбудсмена Руслан Циганков неодноразово проводили зустрічі із заступником генпрокурора й наголошували на необхідності розслідувань по "Скелі". Загалом із початку роботи офісу військового омбудсмена в січні ми надіслали дев'ять повідомлень про злочини у "Скелі" до правоохоронних органів.
Розуміючи, що розслідувань і кадрових рішень по цьому (й іншим штурмовим підрозділам) ми можемо чекати довго, а військовослужбовці там потребують захисту вже зараз, ми почали шукати шляхи взаємодії зі "Скелею". Я переконала командира 425-го ОШП як мінімум не допускати людей, яких ми ідентифікували як тих, які систематично порушують права військовослужбовців, до роботи з особовим складом. Ми відпрацювали фактично миттєву реакцію командування "Скелі" на скарги, які надходять до офісу військового омбудсмена й інших інституцій. Ми змусили їх забезпечити військовослужбовцям регулярний зв'язок із рідними. Уже у травні кількість скарг до нас на відсутність зв'язку від близьких із цього підрозділу знизилася на 73%. Ми регулярно відвідуємо полігони й місця розташування "Скелі". Але ми не можемо зробити роботу за правоохоронні органи й не можемо прийняти управлінські рішення.
Тепер кілька нюансів. Я недаремно наголосила, що знущанням над військовослужбовцями займається група людей. Це важливо, бо "Скеля" – великий підрозділ, там є багато достойних бойових солдатів, сержантів і офіцерів, які не мають стосунку до того, що відбувається. Оскільки Катерина Лихогляд вирішила у своєму розслідуванні не вказувати цієї групи людей, у читача складається враження, що критична ситуація в усьому підрозділі. Це не так.
Щодо ЗПТ і військовослужбовців із наркозалежністю. Кілька місяців тому ми виявили, що у "Скелі" їх близько 2 тис. Це якраз та нашуміла новина з посиланням на мене, що в одному з підрозділів виявлено понад 2 тис., імовірно, непридатних до служби. Так, згідно із 402-м наказом, вони є непридатними до служби, у виключних випадках – обмежено придатні, але точно не мають перебувати у штурмових підрозділах. Ми тоді, м'яко кажучи, здивувалися, скликали термінову міжвідомчу нараду. Наразі триває робота, ми проводимо дослідження, з якими видами залежностей люди можуть служити. Як надати доступ ВЛК до відповідних даних, щоб вони бачили інформацію по ЗПТ. Але, на жаль, мобілізація людей із залежностями триває, і це стає проблемою багатьох підрозділів, не тільки "Скелі".
Щодо великого підрозділу – це теж важливо. Розмір "Скелі", як про це вже говорилося, – приблизно дивізія. При цьому в них залишається штат полку. Управляти такою кількістю особового складу штатом полку просто нереально, навіть при бажанні проконтролювати все неможливо. Тут однозначно потрібні управлінські рішення. Буквально минулого тижня я розмовляла про це з головнокомандувачем Олександром Сирським. Він незмінно вважає, що ситуація може змінитися, коли у штурмових підрозділів буде свій командувач, який буде нести відповідальність за них. Я незмінно вважаю, що створення окремого виду військ призведе до масштабування негативних практик і порушень прав людини. З моєї точки зору оптимальним було б створення окремих штурмових підрозділів у кожному корпусі. Це б дозволило командиру корпусу здійснювати контроль і формувати культуру поведінки, дисципліну в підрозділі. У будь-якому разі рішення щодо штурмових підрозділів має бути добре зважене і продумане.
Джерело: Olha Reshetylova / Facebook