Катування, побиття та суїциди. "Бабель" опублікував велике розслідування про "Скелю". Що кажуть у полку
У полку "Скеля" проблеми визнають, але їхню системність - заперечують
Фото: згенероване ШІ / zn.ua
Протягом останніх пів року в навчальних центрах 425-го окремого штурмового полку "Скеля" сталося щонайменше 26 смертельних випадків серед мобілізованих, при чому більшість померлих чоловіків не пробула в полку й місяця. Про це йдеться в розслідуванні видання "Бабель", оприлюдненому 23 червня, де описуються катування, побиття та суїциди в лавах полку. За даними видання, більшість новобранців померли невдовзі після мобілізації, офіційні причини – пневмонія, серцево-судинні та інші захворювання. Водночас на тілах багатьох загиблих були сліди травм, а родичі частини загиблих заявляють про неналежне надання медичної допомоги та випадки насильства. У самому полку ці звинувачення відкидають. Розповідаємо, що наразі відомо про ситуацію.
Розслідування "Бабеля"
"Скеля" – найбільший штурмовий полк у ЗСУ. За даними журналистів, переваги полку, які описують в його рекламі – якісна підготовка, сучасне озброєння, гідне забезпечення – є частково правдою. Також "Скеля" брала участь у найскладніших боях російсько-української війни і наразі її бійці виконують завдання на дев'яти напрямках.
Водночас, в підрозділу є й інший бік – його часто критикують військові, журналісти і близькі тих, хто туди потрапив. Через звинувачення у великих втратах за полком закріпилася репутація "мʼясного".
Людей "Скеля" втрачає ще до потрапляння на поле бою – під час військової підготовки, наголошують у "Бабелі". У тексті наводяться свідчення понад 30 джерел: це рідні загиблих, діючі військові полку та ті, хто втік з нього – зокрема, за їхніми словами, через нелюдське поводження з мобілізованими.
Зокрема, "Бабель" згадує так званий "Курятник" – розподільчий пункт. За словами очевидців, у приміщенні перебували понад тисяча людей, значна частина мобілізованих мала залежності або серйозні проблеми зі здоров’ям. Серед них були люди на замісній підтримувальній терапії або з психічними розладами. Як стверджують деякі свідки, люди залишалися без препаратів, а медичну допомогу надавали не всім.
"Безцінний перший досвід відвідування туалету – групами під дулами автоматів, "витончених" образ і грубих стусанів за недостатньо рівний стрій чи зовнішній вигляд. Безкінечні присідання, планки, "півтора", щоб "усвідомлювали, куди потрапили", не гаяли часу, а готувалися до майбутньої "місії". У вбиральню, в їдальню – всюди з озброєним конвоєм. Наче військовополонені", – описав один з військових атмосферу в "Курятнику".
Колишні мобілізовані також розповіли, що периметр навколо наметових містечок і бліндажів навчальних центрів замінований. За їхніми словами, були випадки, коли втікачі підривалися на мінах, після чого керівництво полігону влаштовувало залякування і стріляли з пістолетів у землю біля поранених.
Видання описує історії кількох загиблих мобілізованих, зокрема 35-річного Олександра Семенова, який втік зі служби до лікарні міста Кропивницького з множинними травмами. У чоловіка були побита голова, подерті руки, стесаний поперек, перебиті пальці. "Забивають, до квадроцикла привʼязують і починають волокти по землі тебе – поки ти не зітрешся", – казав він. Його свідчення про знущання над новобранцями в полку записали медики на відео. У ньому чоловік стверджує, що за чотири дні став свідком щонайменше дев'яти суїцидів у підрозділі, описав їхні обставини. За кілька днів Семенов помер у лікарні, офіційно – внаслідок пневмонії. Розслідування поліція не проводила.
Що кажуть у "Скелі"
У полку системність насильства заперечують.
Речник полку Олексій Братущак повідомив "Бабелю", що командування намагається не допускати таких історій, а у разі їх виникнення – встановлювати обставини та притягувати винних до відповідальності. "Позиція командира – розібратися, і якщо є винні, показово їх покарати", – зазначив Братущак.
Водночас він визнав, що окремі інциденти негативно впливають на репутацію підрозділу.
Читайте також
Андрій Сурай, начальник групи цивільно-військового співробітництва "Скелі", розповів в ефірі "Радіо Свобода", що по двох випадках із 26, названих "Бабелем", зараз триває слідство. За одним з них – є підозрюваний, якого "передали і він зараз перебуває під вартою". Андрій Сурай наголосив, що полк "зацікавлений в тому, щоб слідство йшло".
Сурай не заперечує, що випадки насильства в полку трапляються, але запевняє, що це – не система: "Чи існує така проблема, що люди, яким потрібно виконувати завдання і добитися виконання завдання від того, хто цього не хоче, якимись неуставними методами? Ну, звісно, вона є. Вона є будь-де. Чи боремося ми з нею? Так, звичайно. Тобто завдання такого [бити] нікому ніхто ніколи не ставив", – цитує його "Бабель".
Суїциди в "Скелі", про які розповів Семенов, в полку прокоментували так: "Заяви про масові самогубства були перевірені поліцією, виявилося, що ці події зібрані з усіх підрозділів за пів року. Події були задокументовані та відповідним чином оформлені. В більшості самогубцями стали інструктори, охоронці та досвідчені військові". Яким чином новобранець, який ізольовано пробув у "Скелі" два тижні, зібрав події з усіх підрозділів за пів року – в коментарі не пояснили.
Позиція полку також викладена на сторінці "Скелі" у Facebook. У заяві сказано, що полк ознайомився із матеріалом "Бабеля" і висловлює співчуття родинам померлих військовослужбовців. Але звертають увагу, що "з 26 згаданих смертей 18 сталися у лікарні чи по дорозі в лікарню, а не в полку. І ці смерті реально пов’язані з хворобами або загальним поганим станом здоров’я мобілізованих".
У підрозділі заявили, що частина описаних в статті проблем була виправлена "ще кілька місяців тому", і висловили готовність до перевірки всіх порушених у публікації питань.
Що кажуть в Офісі військового омбудсмана
Про факти насилля в "Скелі" Офісу стало відомо ще рік тому – тоді Ольга Решетилова забирала звідти побитих людей, розповіла вона нещодавно в інтерв'ю "Суспільному". Скандал тоді, каже, дійшов до головкома і президента, відтоді полк почав взаємодіяти.
"М'яко кажучи, була дуже конфліктна з ними ситуація. Я не змогла тоді забрати побитих військовослужбовців. Тоді вже включився головком і вже разом з військовою службою правопорядком ми виїжджали, забирали іноді силою... Я думаю, командування [полку] як мінімум мало бути в курсі того, що відбувається. Якщо командування не в курсі – то це погане командування", – заявила вона.
В Офісі військового омбудсмана заявляють, що на полк надходить найбільше скарг – 5,1% від понад 9 тис. звернень. Рівень смертності серед новобранців, не пов'язаної з бойовими діями, там також вищий, ніж в інших підрозділах. За словами першого заступника військового омбудсмана Руслана Циганкова, в першу чергу роль йдеться про проблеми із медициною. В самому полку вважають що медичне забезпечення в підрозділі хороше. "Головний лікар Сухопутки сказав, що "у вас медична служба налаштована нормально", – розповів "Бабелю" Сурай.
Водночас, зараз "Скеля" оперативно комунікує як з медіа, так і з Офісом військового омбудсмана. Циганков каже, коли полк отримує від них сигнал про проблему – реагує миттєво, але все це відбувається в ручному режимі: "Вони просто для себе обрали таку тактику: де ми спалились – ми зараз все виправимо, але це не про системність".
В ОФісі підкреслюють, що полк – занадто великий, і в нього немає відповідного органу, який здатен керувати таким масштабом. Крім того, проблема штурмових підрозділів в тому, що вони не можуть обирати мобілізованих, "їм привозять ТЦК уже тих, кого вони відібрали з вулиці" – і це стає джерелом багатьох конфліктів.
"Словом, це велика проблема на сьогоднішній день, але я можу можу запевнити, що вона поступово вирішується. І треба віддати належне штурмовим підрозділам, що вони відкриті до співпраці... На сьогоднішній день Офіс військового омбудсмана там буває практично щотижня. До нас можна підійти, можна подати скаргу", – зазначала Решетилова в інтерв'ю.
Резонанс
Розслідування "Бабеля" і відповідь "Скелі" на нього викликали бурхливі реакції військовослужбовців і правозахисників.
Зокрема український громадський активіст, військовий Сергій Гнездилов ще до виходу офіційної відповіді пресслужби полка прогнозував: "Думаю, реакція на нього [розслідування] буде наступною: всі померли від пневмонії, а ви поширюєте російське ІПСО".
"Як так вийшло, що за сім моїх років в армії я і на 10% не зіштовхнувся з таким відношенням чи такою смертністю від пневмонії? Я не знаю. Чому я не ставав свідком смерті ще вчора цивільних не в бою, а в карцерах, чому в нашому підрозділі ніхто нікого не бив ногами і не морив голодом? Напевно тому що мені пощастило з підрозділом. А комусь – не пощастило", – написав він і закликав до всебічного та відкритого розслідування небойових смертей в "Скелі".
Ветеран і юрист Масі Найєм вважає, що пояснення "Скелі" не спростовують фактів, наведених у матеріалі, а "більше схиляють не довіряти їм".
Зокрема, зазначає він, те, що 18 із 26 військовослужбовців "померли в лікарнях або по дорозі до лікарень" не спростовує того, ще це могло статись унаслідок ненадання допомоги чи насильства.
"Заява багато говорить про бойові заслуги полку. І вони безумовно є. Але бойові заслуги не можуть бути аргументом у дискусії про права військовослужбовців, законність методів підготовки чи належне ставлення до людей. Я в заяві не знайшов відповіді на питання, які в мене виникають: скільки службових розслідувань проведено; скільки фактів підтвердилося; скільки осіб притягнуто до відповідальності; які саме зміни вже впроваджено після звернень військового омбудсмена... Якщо проблеми дійсно були, то найкращий спосіб захистити честь полку – не пояснювати їх, а чесно встановити всі обставини та назвати винних. В Україні ніколи не буде мовчазної згоди на насильство проти громадян", – підкреслив він.
Водночас військовослужбовець ЗСУ Микола Хархан вважає, що резонанс у медіа навколо "Скелі" може завдати шкоди довірі суспільства до української армії та зіграти на користь російській пропаганді.
"Якщо були злочини – їх потрібно розслідувати. Якщо були перевищення повноважень – винні мають відповісти. Але між словами "розслідувати" і "знищити репутацію всього підрозділу" існує величезна різниця", – зазначив він.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
