У стратегічній перспективі така модель не просто послаблює Росію 

Розпочався візит Путлєра в Китай.

Але цей візит не про велич, а про чергове приниження для росіян. За політичну підтримку з боку Пекіна, технології подвійного призначення, закупівлю російських енергоносіїв й економічне прикриття після санкцій Москва поступово розплачується статусом молодшого партнера.

На вимогу Китаю "Газпром" змушений обговорювати умови, за яких Китай хоче отримувати газ по проєкту "Сила Сибіру – 2" майже за внутрішньоросійськими тарифами.

Ідеться приблизно про $50 за 1 тис. м³. Для порівняння, навіть нинішня прогнозована ціна російського газу для Китаю становить приблизно $224–236 за 1 тис. м³.

Якщо рахувати потужність "Сили Сибіру – 2" у 50 млрд м³ на рік, то різниця між $230 і $50 становить приблизно $180 на кожній 1 тис. м³.

А це приблизно $9 млрд потенційно недоотриманого доходу щороку.

І це на фоні бюджетної кризи в московитів.

І це лише один контракт. А тепер треба додати знижки на нафту, втрату європейського ринку, витрати на війну, санкції, логістику, субсидування промисловості й деградацію технологічного сектору.

У стратегічній перспективі така модель не просто послаблює Росію, а створює довгострокову залежність, яка поступово перетворює країну на сировинний додаток Китаю.

Пекін мислить категоріями десятиліть. Китайські еліти добре пам'ятають історію територій, які в ХІХ столітті відійшли Російській імперії після так званих нерівноправних договорів. У китайському інформаційному й академічному просторі ця тема періодично повертається. Особливо щодо зовнішньої Маньчжурії й територій навколо Владивостока.

Офіційно Китай не висуває територіальних претензій до Росії. Поки.

Але водночас Пекін послідовно нарощує економічний, демографічний та інфраструктурний вплив у прикордонних регіонах.

Історія показує, що великі держави рідко забувають території, які вважають "втраченими". Особливо коли сусід слабшає економічно, виснажується війною й дедалі більше залежить від зовнішньої підтримки.

За все треба платити. Сподіваюся побачити це за життя ще нашого покоління.

Спостерігаймо.