Вишибти РФ звідусіль. Це може стати вірусом 

Степовий вовк заходить у велику гру?

Казахстан явно нарощує геополітичну суб’єктність. Вимальовується тонка стратегія, де РФ не витісняють силою, а поступово піджимають, позбавляючи монополії на Центральну Азію. За участю Китаю. Показовим свіжим сигналом є те, що президент Казахстану Токаєв, виступаючи поруч із Путіним в Омську, публічно закликав заморозити бойові дії проти України й повернутися до переговорів. Для президента держави, яка формально є союзником Кремля по ОДКБ та ЄАЕС, це досить демонстративне окреслення власної позиції.

Що робить Казахстан?

• будує транспортну географію без РФ. Астана розвиває Середній коридор: Китай – Казахстан – Каспій – Азербайджан – Грузія – Туреччина – Європа. За різними методиками, вантажопотік цим коридором у 2024 році становив від 3,3 до 4,5 млн тонн, проти приблизно 500 тис. тонн у 2021-му. Це ще не заміна російському маршруту, але тенденція очевидна;
• зближується з Туреччиною та тюркським світом. Розширює торгівлю, військову освіту, оборонну співпрацю та технологічні проєкти з Туреччиною, Азербайджаном, Узбекистаном і Киргизстаном. Токаєв просуває Організацію тюркських держав як економічний і цивілізаційний центр, хоча заперечує її перетворення на військовий альянс;
• балансує Кремль між Китаєм та ЄС. Китай для Казахстану став джерелом інвестицій, транзиту, технологій і безпекової і всебічної підтримки; ЄС – ринком, інвестором і партнером. Тому Астана формує не проросійський чи прозахідний курс, а модель "середньої держави", яка торгується одразу з усіма центрами сили;
• посилює власну державність. Після подій січня 2022 року та російського вторгнення в Україну Казахстан значно серйозніше ставиться до суверенітету, армії, безпеки й національної ідентичності. Відмова визнавати окуповані території України є не просто дипломатичним жестом, а принциповою позицією держави, яка має величезний кордон із Мордором та значну російськомовну меншину.

Казахстан здатний перетворити Центральну Азію з російського тилу на самостійний геополітичний простір. Токаєв діє дуже обережно і повільно відв’язує Казахстан від російської системи залежності. Роль і місце України.

Важливо мати активні інтереси всередині архітектури нового регіону:

• Київ може працювати з Казахстаном саме через безпеку державності. Для Астани головний урок України – не дрони, а досвід виживаємості держави у війні проти значно сильнішого сусіда. Україна може запропонувати досвід стійкості державного управління, захисту критичної інфраструктури; протидії інформаційним операціям та організації власних, психологічну стійкість населення тощо;
• стати партнером у розвитку Середнього коридору. Якщо Транскаспійський маршрут стане одним із головних маршрутів між Європою та Азією, Україні важливо бути в ньому.
• надати військовий досвід;
• Київ може продавати – підготовку командного складу; підготовку штабів; досвід бойового управління; досвід побудови безпілотних систем; психологічну підтримку військ; гібридні операції та стійкість в них тощо; фактично – свою українську військову школу;
• працювати через Туреччину: вона зараз має величезний вплив у Центральній Азії.

Якщо Україна будує міцне стратегічне партнерство з Туреччиною, то автоматично отримує значно кращий доступ до Казахстану, Азербайджану, Узбекистану, Киргизстану. Не вимагати від Казахстану антиросійської позиції. Щоб не налякати. Якщо будувати співпрацю навколо спільних інтересів, тоді вона розширюватиметься вірусно.

Якщо вдасться організувати таку роботу, тоді може виникнути цікава геополітична конфігурація. Стару ось Москва – Центральна Азія зможе підмінити Анкара – Баку – Астана – Ташкент і далі. З Києвом як безпековим і військово-технологічним партнером. Вишибти РФ звідусіль і замінити нормальними адекватними гравцями.