Як можна "відключити" ризик, пов’язаний із російськими бенефіціарами "Київстару"? Інструмент тут лише один – націоналізація 

Держава має посилити контроль за прозорістю корпоративної структури власності стратегічних підприємств, зокрема у секторі зв’язку й телекомунікацій. Класичний приклад – компанія "Київстар", яка до війни входила в бізнес-імперію російських олігархів Фрідмана, Авена і Косогова. Ми прекрасно розуміємо, що санкції – це не зміна права власності на ті чи інші корпоративні активи. Як показав приклад Фрідмана, санкції можуть бути і скасовані, як це зробили країни ЄС.

А тепер проаналізуємо ситуацію, яка складається у сфері підсанкційних активів. Фрідману належали в Україні корпоративні права на цілий ряд стратегічних компаній: "Київстар", "Моршинська", "Сенс Банк". До речі, Фрідман оскаржує санкції та блокування своїх активів в Україні в міжнародних судах. І будемо відвертими – після скасування санкцій щодо нього з боку ЄС шансів на позитивне судове рішення у нього побільшало. "Сенс Банк" він уже не поверне – там запущена спеціальна процедура державного управління, прописана у законодавстві.

А як бути з "Київстаром"? Адже це один із кількох стратегічних операторів мобільного зв’язку в Україні. Більше того, ця компанія стала своєрідним холдингом, придбавши такі важливі активи, як Uklon, Helsi, Tabletki.ua. Uklon – це геолокація, маршрути, можна сказати, геолокаційна мережа, яка охоплює всю країну. А Helsi, Tabletki.ua – медична інформація щодо мільйонів українців у вигляді записів про хвороби, рецепти та придбання ліків. Якщо поєднати цю інформацію в єдину аналітичну модель, отримуємо системну інформацію про стратегічний потенціал країни у контексті людського капіталу. Під час війни – це унікальна інформація, і держава має оцінювати ризики її накопичення в рамках одного холдингу. Тим більше, якщо існують потенційні ризики щодо зв'язків із російськими бенефіціарами.

Тут треба зрозуміти характер зв’язків російських бенефіціарів із "Київстаром". Відповідь на це дає публікація на "Цензор.НЕТ". Згідно з даними цієї публікації, російські бенефіціари зберігають близько 43,4% непрямого економічного інтересу в Kyivstar Group. Багаторівнева корпоративна структура та лістинг на Nasdaq самі по собі не змінюють кінцевих бенефіціарів. Російський інтерес залишається російським незалежно від кількості іноземних компаній між власником та українським активом. Саме тому держава має оцінити ці ризики комплексно.

Тим більше, із 8 жовтня "Київстар" збільшує тарифи на свої послуги, і мільйони українців профінансують за свій рахунок вказане зростання цін на послуги мобільного зв’язку. Під час війни суспільство має бути впевнене у належному використанні цих коштів.

Як можна "відключити" ризик, пов’язаний із російськими бенефіціарами? Інструмент тут лише один – націоналізація. Націоналізація компанії сформує необхідні умови для захисту унікальної інформації відносно людського капіталу України та сформує передумови для збереження стратегічної інфраструктури під час війни.

Для розуміння масштабів: на кінець другого кварталу 2026 року "Київстар" мав 21,8 млн мобільних абонентів, а сумарний показник активних користувачів цифрових сервісів групи за квартал становив 29,3 млн.