Саме з цим пов′язаний блеф Путіна. Так не може говорити дурень
Путін у 2025 році в особистих розмовах (пам'ятаєте, таких було багато?) запевнив Трампа, що дотисне Донбас силою, і, найімовірніше, тоді додав: якщо зараз Донбас йому не здадуть без бою, то він подумає, чи не рухатися далі. Ні, звісно ж, там лунало багато чергових фраз на кшталт: пане президенте, зверніть вашу увагу на те й те, поставтеся до питання так і так, ми вдячні й дякуємо за надане те й те, – але загалом саме це Путін говорив Трампу: він дотисне Донбас силою.
Минуло більше року, і лінія фронту майже не змінилася, а якщо дивитися на картину зі стратегічного масштабу, не змінилася взагалі. Американці це бачать, адміністрація США це бачить, Трамп це бачить. Але що справді змінилося – так це те, що економіка Росії продовжує котитися вниз, було вбито ще величезну кількість людей, РФ втратила Венесуелу, отримала розбитий, ослаблений Іран, втратила позиції на Кавказі, близька до втрати Куби, стала ще більш залежною від Китаю і багато чого ще. Здобутки в планетарному та геополітичному масштабі нульові, втрати ж вельми вагомі, обчислювані, відчутні та такі, що мають ефект.
Саме з цим пов'язаний блеф Путіна, який увімкнув максимальний турборежим брехні. Очевидно, що навіть його найближче оточення і найлояльніші особи розуміють, що він бреше, блефує, накидає диму. Я про його нові і, найголовніше, публічні, тобто націлені на аудиторію, опуси про "Орєшнік". Чесно зізнаюся, не повірив і пішов послухати оригінал, але ні, це виявилося повною правдою, і так не може говорити дурень, так говорить тільки людина, яка не просто блефує, а йде в олл-ін. Мені здається, на Банковій це відчули – там взагалі добре вміють такі штуки – і запустили ультратонкий хід із листом до Путіна. Ну типу, при максимальному блефі, який через натягнутість вже відверто виглядає повним безсиллям (ми пустили "Орєшнік" по гаражах "ДНР", щоб протестувати, як він розвалить сарай), Україна робить гарний хід: мовляв, діду, ми все розуміємо, давай війну закінчувати, га? І тепер до України не можна звертатися із запитаннями, Україна не просто за замороження – вона буквально пише кашляючому, старезному і відверто брехливому діду: мовляв, харе, все, кінець, завершуємо.
Як Путін відреагує? Ще один "Орєшнік" закине? Ще балістикою вдарить? Може, війну оголосить? Останній аргумент – за винятком ядерної зброї – це масова мобілізація. І чим це загрожує – про це тільки ледачий не писав і не говорив. У "зетників" не просто так починається режим тремтіння від однієї лише думки про мобілізацію і про те, чим це може обернутися для Росії. Як там вони самі ж і говорили: ми привозимо на фронт фуру людей, а українці привозять на фронт фуру дронів.
І це все було б максимально цікаво, якби не одне "але": усе це відбувається на території України, де віддають свої життя найкращі її представники і ті, як з гіркою іронією кажуть самі українці, хто не був народжений для війни. У будь-якої війни багато потворних гримас, але ось ця, як на мене, одна з найжахливіших і спотворених. Єдине, що вселяє надію в цьому, – те, що попри всі негаразди, біди та проблеми, часом кричущі, так, все ж таки українці самі вирішують і визначають свій шлях. Мені здається, що це дуже важливо.
Джерело: Yigal Levin / Facebook