Даниленко про роман із Білецьким: Якось прийшов ошатно вбраний. Кажу: "Одружуєтеся?" Він: "Розлучаюся" 

За словами журналістки, коли до неї на ефір завітав Білецький, вони обидва відчули симпатію.

"Я йду до студії, перетинаюся з ним навіть ще не поглядом, а так, напівпоглядом – і розумію, що часопростір навколо загусає і що це бачать усі навколо", – описала вона той момент, порівнявши його з ударом блискавки.

За словами Даниленко, їй і досі здається, що ті іскри між нею і Білецьким відчули всі навколо.

"Час загус у цей момент. Я привіталася", – додала вона.

Журналістка пригадала, що після цього Білецький неодноразово приходив до неї на ефіри, а перед одним із них розповів про своє розлучення через випробування війною.

"Якось він прийшов такий дуже ошатно вбраний. Кажу: "Одружуєтеся, чи що?" А він каже: "Розлучаюся, стосунки не могли пройти такі тяжкі випробування, як тюрма, війна. Це не кожному під силу це пережити". Він відповів так дуже щиро і відкрито", – описала той діалог Даниленко.

Вона зізналася, що згодом він попросив у неї номер телефона, а коли одного разу зателефонував, то вони говорили майже годину про маріупольських чайок. Даниленко додала, що була спантеличена цим, адже розмова не стосувалася ані політики, ані романтики. Утім, коли вони зустрілися не по роботі, то проговорили аж чотири години.

"Я ніколи першою не дзвонила, не писала, навпаки, намагалася зайвий раз не зустрічатися, зайвий раз не відповідати, зайвий раз не переписуватися. Хоча кожен дзвінок змушував мене зашарітися. У мене червоніли щоки, вуха", – описала вона свій стан у той період.

Даниленко додала, що одного разу вирішила поговорити з Білецьким про те, хто вона для нього, оскільки таке спілкування "вибивало її з колії", але того дня потрапила в аварію, коли їхала на зустріч із ним. Білецький тоді приїхав на місце ДТП, щоб допомогти.

"Я викликаю евакуатор, він забирає машину, ми їдемо разом мовчки на СТО, веземо машину. Потім він нас везе вже з [донькою] Христиною додому. І моя Христина каже: "Мамо, я хочу тобі сказати дещо". Я кажу: "Що ти хочеш?" Вона каже: "Ну, я хотіла сказати, можна я скажу?" Я кажу: "Ну, кажи". – "Я хотіла сказати, що Андрій дуже-дуже-дуже хороший. Він каже, по-справжньому любить тваринок". А далі все якось пришвидшилося. Перед тим усе було дуже довго, дуже незрозуміло і дуже дивно, а потім усе якось пришвидшилося. І він якось дуже так плавно до нас переселився", – підсумувала Даниленко.