Через CBAM Україна 2030 року може втратити понад $7 млрд експорту – GMK Center

Головною загрозою є не безпосередньо вуглецевий платіж, а зростання собівартості продукції, зазначають у галузі
Фото: depositphotos.com
Запровадження європейського механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM може призвести до мільярдних втрат українського експорту, ВВП, податкових надходжень та інвестицій. Про це виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак заявила під час зустрічі "CBAM і декарбонізація промисловості: практичні питання та міжнародні можливості", пише Telegram-канал НАДПУ.
За оновленою оцінкою аналітичного центру GMK Center, втрати ВВП України через CBAM можуть сягнути приблизно $372 млн 2026 року і зрости до $1,754 млрд 2030 року.
Втрати експорту оцінюють у $1,431 млрд 2026 року і $7,248 млрд 2030-го. Окрім того, 2030 року Україна може недоотримати приблизно $1,348 млрд податкових надходжень і втратити потенційні інвестиції на суму понад $1 млрд.
За розрахунками GMK Center, які наводить експертка, втрати української металургії від CBAM 2030 року можуть сягнути приблизно $1,6 млрд. Найбільше може зазнати шкоди сегмент прокату, потенційні втрати якого оцінюють у $899 млн. Для сталевих напівфабрикатів цей показник може становити приблизно $558 млн, чавуну – $96 млн, труб – $39 млн.
У галузі зазначають, що головною загрозою є не безпосередньо вуглецевий платіж, а зростання собівартості продукції та зниження конкурентоспроможності українських виробників. Це може спричинити втрату експортних ринків, інвестицій і податкових надходжень.
Оринчак запропонувала розглянути механізм, за якого сплачені українськими підприємствами в межах CBAM кошти спрямовували б на модернізацію виробництва, зокрема на придбання європейського обладнання й технологій для декарбонізації.
Ще одним варіантом може стати запровадження окремого українського механізму добровільного платежу на кордоні з подальшим поверненням коштів підприємствам для фінансування декарбонізаційних проєктів.
За словами Оринчак, головним залишається питання готовності Єврокомісії погодити для України спеціальний режим на період війни й післявоєнної стабілізації. Без такого рішення CBAM може стати додатковим чинником деіндустріалізації України, зазначила вона.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати

