Російські удари і обмеження роботи портів можуть скоротити виплавлення сталі в Україні на 30–40% – ЗМІ 

За даними GMK Center, через скорочення морського експорту продукції гірничо-металургійного комплексу Україна щомісяця недоотримує приблизно $150–200 млн експортної виручки.

Ситуація погіршилася після серпневих атак на два великі металургійні підприємства. Унаслідок удару 11 серпня зупинилася "Запоріжсталь", яка 2025 року забезпечила понад 43% українського виробництва сталі. За п’ять днів російські ракети атакували "АрселорМіттал Кривий Ріг", пошкодивши енергетичне й доменне виробництво. Частину виробничих процесів на підприємстві зупинили.

Проблеми торкнулися й підприємств, які не зазнали прямих руйнувань. Через обмеження морського експорту Південний гірничо-збагачувальний комбінат призупинив видобування. Інші криворізькі ГЗК групи "Метінвест" у серпні можуть скоротити виробництво приблизно на 30% порівняно із середнім показником 2025 року.

Морська логістика має ключове значення для української металургії. За оцінкою GMK Center, через чорноморські порти проходило приблизно 50% експорту залізної руди, 95% чавуну й половина сталевої продукції.

Повністю переорієнтувати ці вантажі на залізницю та європейські порти неможливо через нижчу пропускну спроможність і вищу вартість альтернативних маршрутів. У разі перевезення масових вантажів, зокрема залізної руди, додаткові логістичні витрати можуть зробити експорт економічно невигідним.

Додатковим чинником стало підвищення із серпня вантажних тарифів "Укрзалізниці" на 30%. За оцінкою "Метінвесту", через перехід на сухопутні маршрути частка витрат на залізничні перевезення в собівартості металургійної продукції зросла у два-три рази.

Одночасно скоротилися можливості постачання української металопродукції до ЄС. Нові європейські квоти можуть зменшити обсяги експорту української сталі приблизно на 60% порівняно з фактичними показниками 2025 року. Ще одним бар’єром є механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM, потенційні витрати в межах якого оцінюють у €50–100 на тонну сталі.

Порти потрібні металургійним підприємствам також для імпорту сировини. Після втрати вугільної бази Покровська морем надходило приблизно 80% імпортного коксівного вугілля. Перенаправлення цих постачань через європейські порти й залізницю може вдвічі збільшити логістичні витрати та підвищити кінцеву вартість вугілля приблизно на 15%.

Представники галузі вважають першочерговим завданням відновлення безпечної роботи чорноморських портів. Серед інших можливих заходів вони називають перегляд залізничних тарифів, пом’якшення дії CBAM для України, розширення квот ЄС, часткову компенсацію альтернативної логістики й підтримку відновлення великих промислових підприємств.