Обмеження на українську металургію негативно впливають на ЄС – експерт

Експерт заявив, що, послаблюючи Україну, ЄС нашкодить власним інтересам
Фото: depositphotos.com
Квоти на імпорт сталі у Європейський союз, які запровадили 1 липня, можуть завдати шкоди не лише українській металургії, а й промисловим і безпековим інтересам самого Європейського союзу (ЄС). Про це йдеться в колонці бельгійського експерта і громадського діяча Енді Вермо для видання The Brussels Times.
Автор колонки зазначив, що запровадження квот мало на меті захистити європейських виробників сталі від субсидованого імпорту і переспрямувати торговельні потоки. Але нові умови є занадто жорстокими стосовно України, яка виробляє сталь в умовах повномасштабної війни. Із 1 липня обсяг безмитного імпорту сталі встановлено на рівні 18,3 млн тонн на рік, що на 47% менше за попередню квоту. Після вичерпання цього обсягу українську продукцію обкладатимуть митом у розмірі 50%.
За даними експерта, гарантовані квоти України становлять приблизно 1,05 млн тонн на рік. Це менше ніж половина від 2,2 млн тонн готової сталевої продукції, яку Україна експортувала в ЄС 2024 року.
Аналітик наголосив, що українська сталь принципово відрізняється від продукції, яку ЄС намагається обмежити в межах боротьби зі світовим надлишком виробничих потужностей.
"Українські підприємства працюють під ракетними ударами, в умовах перебоїв з електропостачанням і пошкодженої транспортної інфраструктури. Зокрема, "Метінвест" втратив підприємства в Маріуполі й доступ до коксівного вугільного родовища поблизу Покровська, а його підприємства, що залишилися, працюють не на повну потужність", – написав він.
На переконання автора, обмеження українського металургійного експорту створює для ЄС три стратегічні проблеми.
По-перше, скорочення експорту зменшує валютні надходження, кількість робочих місць і податкові доходи України, а отже, послаблює її здатність самостійно фінансувати оборону. Водночас Європі доведеться компенсувати частину цього дефіциту власними коштами.
По-друге, українська промисловість є частиною європейських виробничих ланцюгів. Українські напівфабрикати постачають європейським підприємствам, тоді як із ЄС в Україну надходять кокс, коксівне вугілля, обладнання і техніка. Тому українські та європейські виробники сталі не є прямими конкурентами, а дедалі більше формують взаємопов'язану промислову систему.
По-третє, новий режим, на думку видання, шкодить довірі до ЄС. У червні 2025 року ЄС продовжив звільнення України від попередніх сталевих захисних заходів, а за рік впроваджує значно жорсткіший режим; одночасно перехідні правила ЄС дозволяють імпорт окремих видів російської сталі до вересня 2028 року.
Експерт закликав ЄС запровадити тимчасове воєнне звільнення від обмежень для української сталі, гарантувати Україні квоти на рівні 2024–2025 років, пришвидшити відмову від російської сталі.
"Європі, безумовно, потрібна сильна сталеливарна промисловість. Але сталева безпека Європи та виживання України не є конкурентними цілями", – наголосив Вермо.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати

