В Україні немає надлишку брухту, а вільний експорт загрожує відновленню металургії – ЗМІ 

Директор GMK Center Станіслав Зінченко наголосив у розмові з виданням, що тимчасове зупинення металургійних підприємств після російських ударів не означає, що країна більше не потребує брухту.

"Жодних гір брухту, про які говорять експортери, не існує. А наявні залишки вичерпаються миттєво", – зазначив він.

За словами Зінченка, проблема полягає у скороченні заготівлі сировини. До 80% брухту традиційно надходило із промислових регіонів південного сходу України, які нині зазнають обстрілів або частково окуповані.

За сім місяців 2026 року металургійні комбінати закупили орієнтовно 900 тис. тонн брухту – майже стільки ж, як за аналогічний період торік. Водночас обсяги заготівлі скоротилися приблизно на 25%. На цьому тлі заявлені заготівельниками 60 тис. тонн нібито законсервованих запасів не є значним обсягом для всієї галузі.

До повномасштабної війни Україна збирала приблизно 4 млн тонн брухту на рік. Для порівняння: підприємства "Інтерпайпу" за нормального режиму роботи споживають 1–1,5 млн тонн сировини на рік.

"Якщо знімемо квоти і вивеземо сировину, відновлення сталевої галузі стане неможливим", – заявив Зінченко.

Проти вільного експорту виступають і представники ливарної й металургійної галузей. Вони вважають брухт стратегічною сировиною, потрібною для розвитку електрометалургії й виробництва сталі з меншими викидами.

Як зазначає "Економічна правда", нульову квоту на експорт брухту запровадили після різкого збільшення його вивезення 2025 року – на 53%, майже до 500 тис. тонн. Значна частина постачань ішла через Польщу до третіх країн без сплати українського експортного мита. За оцінкою видання, через таку схему державний бюджет лише торік недоотримав понад 2 млрд грн.

Учасники ринку не відкидають, що повна заборона експорту не обов’язково має діяти постійно, ідеться в матеріалі. Серед можливих компромісних рішень називають дозвіл вивозити лише підтверджений надлишок сировини, запровадження прозорих квот або продаж експортних ліцензій через аукціони Prozorro. Також учасники ринку пропонують застосовувати експортне мито незалежно від країни призначення продукції.