Українські металурги просять державу й партнерів допомогти з відновленням галузі – The Kyiv Independent 

За даними видання, після окупації та знищення "Азовсталі" й Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча 2022 року Україна втратила приблизно 40% сталеливарних потужностей. Із початку серпня цього року металургійні підприємства щонайменше дев’ять разів ставали цілями балістичних ударів, збитки можуть сягати майже $100 млн.

Російські атаки пошкоджують, зокрема, доменні печі й об’єкти енергетичної інфраструктури. Через це "Метінвест", "Інтерпайп" та "АрселорМіттал Кривий Ріг" зупиняли або скорочували виробництво сталі, повідомило видання.

"У нас фактично немає іншого вибору. Інакше нам доведеться зупинити виробництво до кінця війни, яка може тривати ще багато років, і я сумніваюся, що за цей час ми зможемо зберегти наших працівників", – сказав президент об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

Представники металургійної галузі пропонують створити окремий фонд для відновлення промислових підприємств. За їхнім задумом, він міг би залучати кошти міжнародних партнерів на закупівлю обладнання в Європі, аварійні ремонти й відновлення пошкоджених потужностей.

"Такий фонд відновлення міг би допомогти постраждалим виробникам фінансувати аварійні ремонти, відновлювати виробничі потужності та робити підприємства більш стійкими. Адже великі промислові роботодавці поблизу лінії фронту зазнають одних із найсильніших атак, водночас забезпечуючи десятки тисяч робочих місць і підтримуючи економіку своїх регіонів", – сказав керівник офісу генерального директора "Метінвесту" Олександр Водовіз.

Окремо галузь порушує питання доступу до міжнародного фінансування. За словами представників металургійних компаній, структура їхньої власності обмежує можливість залучати кошти міжнародних фінансових організацій. Серед імовірних кроків вони називають переговори уряду з ЄБРР щодо механізмів фінансування підприємств в умовах війни.

Високі логістичні витрати залишаються ще одним чинником тиску на виробників. Через обмеження роботи чорноморських портів вантажі доводиться перевозити залізницею та через Польщу й Румунію. За даними видання, доправлення окремих видів сировини, зокрема коксівного вугілля, подорожчало на 50–60%.

Представники галузі також пропонують компенсувати частину цих витрат коштом державної допомоги й підтримки європейських партнерів.

Додаткові обмеження пов’язані з доступом до європейського ринку. Українські виробники мають враховувати нові сталеві квоти ЄС і механізм CBAM, який передбачає додаткові витрати для імпорту вуглецевовмісної продукції. Галузь закликає уряд домагатися ширших можливостей для експорту української сталі до ЄС та пом’якшення впливу CBAM.

Старший аналітик Dragon Capital Денис Саква вважає, що скорочення українського виробництва сталі матиме наслідки і для інших секторів економіки. За його словами, будівельним компаніям у такому разі доведеться більше імпортувати сталь із Європи, що може збільшити собівартість будівництва й витрати на відновлення країни.

"Одним із головних кроків для стабілізації галузі залишається відновлення роботи чорноморських портів. Це дозволило б не лише знизити логістичні витрати, а й відновити експорт залізорудної сировини навіть тим підприємствам, які поки не можуть повернутися до повноцінного виробництва сталі. Утім, навіть за умови появи зовнішнього фінансування та державної підтримки швидкого відновлення не буде. Тому в галузі зараз говорять не стільки про розвиток, скільки про збереження виробництва, персоналу та можливості відновити повноцінну роботу після стабілізації безпекової ситуації", – резюмує видання.