"Запасу міцності вже немає". У "Метінвесті" заявили про критичну ситуацію в металургії 

За його словами, фінансової стійкості, яка допомагала підприємствам працювати протягом перших років повномасштабної війни, практично не залишилося.

"У 2022–2023 роках компанія мала запас міцності, створений у довоєнні роки. Сьогодні запасу міцності вже немає. Не тільки у нас, у жодної компанії. Без державної підтримки, без допомоги іноземних партнерів ми просто не випливемо", – сказав він.

Мироненко розповів, що з українських гірничовидобувних активів "Метінвесту" зараз працюють лише Центральний і Північний гірничо-збагачувальні комбінати – приблизно на половину потужності. Південний ГЗК простоює через проблеми з морським експортом, а Інгулецький ГЗК законсервували через високу вартість електроенергії.

На тлі кризи компанія готує скорочення витрат і персоналу, передусім адміністративного, зазначив топменеджер.

"Запоріжсталь" і "Каметсталь" відновлюють після російських атак у серпні й вересні. За даними Мироненка, унаслідок обстрілів загинуло 13 працівників, ще понад 40 дістали поранення. Строків повного відновлення виробництва поки не визначили.

Однією з головних проблем галузі Мироненко назвав блокування портів. За його словами, без повноцінного морського експорту навіть відновлені підприємства не зможуть працювати на максимальній потужності. Щомісячний експорт залізорудної продукції через порти скоротився приблизно на 1,5 млн тонн.

Окрім того, після втрати власної сировинної бази компанія щомісяця імпортує приблизно 250 тис. тонн коксівного вугілля. Переорієнтація постачання через Польщу й румунську Констанцу підвищила логістичні витрати на 50–60%, заявив Мироненко.

Через проблеми з морськими перевезеннями Євросоюз фактично залишився основним доступним зовнішнім ринком для української металургії. Водночас квоти ЄС, за словами Мироненка, дають змогу експортувати лише приблизно половину торішнього обсягу. Додатковий тиск створює європейський механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM.

За оцінкою Мироненка, протягом року собівартість виробництва "Метінвесту" зросла приблизно на 30%, переважно через подорожчання логістики й електроенергії.

Він закликав державу створити механізми фінансування відновлення промислових підприємств після російських атак.

"Якщо для енергетики є фонди, які передбачають певне фінансування на відновлення після ударів, то для металургів або для інших галузей таких фондів немає взагалі, і ніхто їх не обговорює. Подібні фонди мають бути, тому що металургія – це велика експортоорієнтована галузь, яка завжди надійно сплачувала податки", – зазначив Мироненко.

За інформацією компанії, протягом 2022–2025 років "Метінвест" інвестував у розвиток підприємств 43,6 млрд грн і сплатив понад 82,2 млрд грн податків. Від початку повномасштабної війни група також спрямувала понад 10 млрд грн на допомогу Україні та її громадянам, зокрема 7,3 млрд грн – на потреби сил оборони в межах ініціативи "Сталевий фронт".