Депутати Європейського парламенту закликали Європейську комісію переглянути підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM щодо України, наголосивши, що умови повномасштабної війни потребують окремого режиму або спеціальних винятків. Ці питання обговорювали під час засідання комітету Європарламенту з питань довкілля, клімату й безпеки харчових продуктів (ENVI), де розглядали зміни до регламенту CBAM і створення тимчасового фонду декарбонізації. Трансляцію Європарламент вів на своєму сайті.
Доповідач щодо CBAM, депутат Європарламенту Мохаммед Шагім заявив, що нинішній механізм форс-мажору фактично не враховує реалій війни в Україні.
"Я не можу уявити, яка ситуація підпадає під форс-мажор, якщо воєнні обставини України не підпадають", – наголосив він.
За словами Шагіма, Україна "вочевидь не має можливостей" для проведення декарбонізації в потрібному темпі й не може забезпечити незалежну верифікацію даних про викиди в умовах війни. Він запропонував окремо обговорити це питання, щоб знайти для України спеціальне рішення. Представник Європейської народної партії Петер Лізе також підтримав потребу окремого підходу.
"Я не хочу відкривати скриньку Пандори, але Україна – це справді особливий випадок", – зазначив він і звернувся до Єврокомісії із запитанням, чому Брюссель не розглядає можливості винятків для України.
Доповідач щодо тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен також підтримав позицію колег і заявив, що розчарований відсутністю чіткої відповіді Єврокомісії щодо України.
Представниця Європейської комісії Марія Елена Скоппіо заявила, що Україна "не є частиною нинішньої доповіді", тому комісія не коментуватиме можливості спеціального режиму або застосування форс-мажору.
Під час дискусії депутати також обговорювали вплив CBAM на конкурентоспроможність європейської промисловості. Зокрема, Канфен пов'язав механізм із ризиками посилення позицій Росії на експортних ринках.
"ЄС не має робити такий подарунок Росії", – заявив він.
Контекст
- Україна не досягла домовленості про відтермінування СВАМ, він набув чинності 1 січня 2026 року. На думку експертів, в умовах повномасштабної війни механізм створює для української промисловості фінансові й технічні бар'єри, тому має бути передбачено особливі умови впровадження CBAM, зокрема відтермінування до завершення війни і стабілізації економіки.
- У новій пропозиції Європейської комісії щодо посилення механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) не передбачено винятків для України.
- За оцінками Українського союзу промисловців і підприємців, через екотариф CBAM Україна втратить 5% ВВП уже 2026 року, експорт у ЄС скоротиться на 7,8%, а обсяги переробної промисловості – на 13,1%. Союз закликав уряд посилити співпрацю з ЄС і домогтися відтермінування дії екомита для України.