ЄС хоче повернути промисловість: нові правила для держзакупівель й іноземних інвестицій 

Єврокомісія прямо вказує, що частка промисловості у ВВП ЄС скоротилася із 17,4% 2000 року до 14,3% 2024-го. Мета – перейти від політики відкритого ринку до промислового посилення.

Для України, яка має статус кандидата на вступ у ЄС, цей законопроєкт є важливим сигналом, пише УНІАН: ЄС дедалі більше розглядає промисловість не лише як сектор економіки, а як основу безпеки і стратегічної автономії. Такий підхід є критичним і для української стратегії відновлення.

Нові вимоги "вироблено в ЄС" для держзакупівель і програм державної підтримки, згідно з аналізом Skadden, зосереджені насамперед на енергомістких галузях, автомобільному секторі, технологіях із нульовим рівнем викидів, акумуляторах, сонячній енергетиці та критичній сировині.

Окремий акцент зроблено на сталі, цементі й алюмінію: щонайменше 25% сталі та 25% алюмінію, які використовують у будівництві, інфраструктурі й транспорті, мають походити з ЄС. Для бетону й розчину – не менше ніж 5%.

Фактично ЄС планує використовувати держзакупівлі як інструмент підтримки власної промисловості. Оскільки вони становлять приблизно 15% ВВП блоку, Брюссель хоче спрямувати значну частину попиту на продукцію, вироблену всередині європейського ринку. Віцепрезидент Єврокомісії з питань процвітання і промислової стратегії, якого цитує Skadden, заявив, що "європейська промисловість може розраховувати на положення IAA для збільшення попиту на робочу силу й забезпечення міцних ланцюгів постачання у стратегічних секторах".

Ще один важливий блок – створення зон прискорення промислового виробництва: кожна країна-член має визначити щонайменше одну таку зону для енергомістких галузей, автомобільного сектору й чистих технологій. За оцінкою УНІАН, для України це може бути орієнтиром у відбудові промислових регіонів: замість точкових проєктів – промислові кластери з доступом до енергії, логістики та спрощених дозвільних процедур. Документ також передбачає єдину цифрову платформу для подання всіх дозволів на промислові проєкти.

Окремо Skadden виділяє новий механізм контролю за іноземними інвестиціями. Формально він стосується інвесторів із країн, які контролюють понад 40% світового виробництва у стратегічних секторах – акумуляторах, електромобілях, сонячній енергетиці та критичній сировині. Фактично, як зазначають юристи, "єдиною юрисдикцією, котра реально може перевищити відповідні пороги, є Китай". Це, на думку авторів аналізу, демонструє ширший тренд: промислова політика ЄС стає частиною економічної безпеки.

Законопроєкт ще має пройти переговори між Єврокомісією, Європейським парламентом і Радою ЄС. Skadden зазначає, що "кілька держав-членів уже подало критичні зауваження, а отже, до фінального тексту очікують на суттєві зміни". Ухвалення документа раніше, ніж у середині або наприкінці 2027 року, не прогнозують.