Євросоюз не має €70 млрд для України, але розглядає два варіанти їх забезпечити – ЗМІ
ЄС шукає шляхи для додаткової допомоги Україні
Фото: ЕРА
Євросоюз визнає брак коштів для покриття додаткових потреб України, які, за оцінкою президента Володимира Зеленського, сягають €70 млрд, і шукає способи забезпечити цю потребу. Про це 20 жовтня написало Euronews.
Зеленський озвучив додаткові потреби України під час засідання Європейської ради. За його словами, наступного року війна коштуватиме Україні €155 млрд, а для оборони, закупівлі озброєнь і підтримки стійкості країни додатково потрібно щонайменше €70 млрд. За його словами, ці кошти дадуть змогу збільшити внутрішнє виробництво сучасних безпілотників для стримування російського наступу, порушення ланцюгів постачання армії країни-агресора Росії та послаблення її воєнного потенціалу.
Спочатку в ЄС не коментували потреби, однак зрештою погодилися з масштабом фінансового запиту. Лідери ЄС доручили Єврокомісії шукати способи покриття дефіциту, який виявився значно більшим, ніж раніше очікували у Брюсселі.
Євросоюз не може самостійно забезпечити весь потрібний обсяг фінансування. Тому розраховує на спільні зусилля з партнерами, зокрема Великобританією, Норвегією, Канадою і Японією, які мають долучитися до покриття додаткових потреб України, зазначила речниця ЄК.
Поки незрозуміло, яку частину із €70 млрд надасть ЄС, з огляду на те, що попередній розподіл – дві третини проти однієї третини – не спрацював за планом. Також незрозуміло, як швидко Києву знадобляться ці гроші. Зрозуміло лише те, що можливості залучення такої величезної суми у стислі строки дуже обмежені, вказало видання.
Одним із головних варіантів залучення коштів вважають нові спільні запозичення ЄС на фінансових ринках. За даними видання, дипломати й посадовці розглядають імовірність розширення чинної кредитної програми для України, створеної на базі раніше погодженої позики на €90 млрд. Водночас зростання вартості запозичень робить такий крок політично складнішим для держав-членів. Зокрема, на тлі нестабільної ситуації та зростання цін на паливному ринку й попиту на розвиток штучного інтелекту.
Іншим варіантом залишається використання заморожених активів Центрального банку Росії на суму приблизно €210 млрд. За інформацією Euronews, повернути це питання до порядку денного запропонували Швеція, Нідерланди, Іспанія й Польща, однак реалізацію цієї ідеї стримує спротив Бельгії, де в депозитарії Euroclear зберігають основну частину цих активів.
Через відсутність консенсусу між державами-членами перспективи цього механізму поки залишаються невизначеними.
Контекст
- 10 вересня міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна опинилася на межі через брак коштів у бюджеті. За його словами, Мінфін відтерміновуватиме найменш актуальні видатки, а надходження насамперед спрямовуватимуть на сектор безпеки й оборони. Він зазначав, що такої ситуації з бюджетною ліквідністю не було із 2022 року.
- 30 серпня міністр оборони Євгеній Хмара повідомив, що одним із варіантів покриття дефіциту є частина кредиту ЄС, передбачена на 2027 рік, а також залучення до допомоги нових країн. The New York Times писала, що прохання України додатково виділити кошти заскочило європейських посадовців зненацька.
- 30 вересня Le Monde повідомила, що новий запит України на додаткові десятки мільярдів євро викликав невдоволення серед частини європейських дипломатів, оскільки ЄС уже погодив для Києва €90 млрд допомоги на 2026–2027 роки.
- 2 жовтня речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що в України немає дефіциту бюджету – такого висновку дійшли в ЄС за підсумками наради з українськими партнерами. ЄС "і далі надаватиме підтримку відповідно до взятих на себе зобов'язань". Однак у Мінекономіки України стверджують, що у Брюсселі "було розроблено план і представлено бачення України, але це не означає, що цієї проблеми немає".
- 4 жовтня Зеленський заявив, що Україна досі не знайшла приблизно $4 млрд для покриття бюджетних потреб.