Політолог Кулик заявив про формування нових центрів авторитету у військовому середовищі 

За словами Кулика, найбільшим викликом для чинної влади може стати поступова втрата контролю над традиційною силовою опорою держави – так званою "особистою гвардією президента". На думку експерта, повномасштабна війна суттєво змінила баланс впливів усередині силового блоку, а регулярна армія, Нацгвардія й інші структури більше не є політично однорідними. Політолог також звертає увагу на постійні розмови про ймовірне напруження між президентом Володимиром Зеленським та екскерівником ГУР, главою Офісу президента Кирилом Будановим. Хоча офіційного підтвердження цим чуткам немає, сама їхня присутність в інформаційному просторі, на думку автора, є показовою.

"Що відбувається в ГУР після переходу Буданова керівником ОП та чи зберіг він вплив на цю структуру – питання ще складніше", – пише Кулик.

Окремо він аналізує формування нових військових центрів суспільного авторитету. Як приклад Кулик називає "Азов" і "Третю штурмову", які значна частина суспільства вже сприймає не лише як бойові підрозділи, а і як потенційні центри майбутнього політичного впливу.

"Наприклад, Третій армійський корпус, який багато хто асоціює з амбіційним і досвідченим Андрієм Білецьким, уже зараз виглядає не лише як військова структура, а і як окремий бренд із власним політичним ресурсом", – зазначає автор.

За словами політолога, суттєво змінилася й сама Національна гвардія, яка вже не нагадує класичні внутрішні війська минулих років.

"З двох корпусів НГУ – "Азов" і "Хартія" – один уже був згаданий вище як політично активний і певною мірою самостійний. "Хартія" ж предметно займається плануванням та проведенням бойових операцій, фігуруючи лише в бойових зведеннях", – пише Кулик.

Територіальну оборону експерт називає максимально децентралізованою структурою, пов'язаною з регіонами, місцевими елітами й окремими командирами. На його думку, ТрО навряд чи коли-небудь стане єдиним політичним чи силовим суб'єктом.

Також Кулик звертає увагу на ситуацію в Державній прикордонній службі. За його словами, після звільнення Сергія Дейнека і кримінальної справи навколо нього настрої всередині ДПСУ залишаються незрозумілими.

"Ось майже й уся "особиста гвардія" президента", – резюмує політолог.

На думку Кулика, війна вже сформувала в Україні нові центри авторитету, довіри і впливу, які після її завершення неминуче впливатимуть не лише на безпекову, а й на політичну архітектуру держави.

"Майбутня українська політика значною мірою формуватиметься не лише в парламентських кулуарах чи телевізійних студіях. А й у середовищі людей, які пройшли війну й отримали головний політичний ресурс післявоєнної України – суспільну довіру", – зазначив він.