"Прокуратура стала зброєю влади проти опонентів – НАБУ, САП і Києва". Магда закликав реформувати відомство

Політика

Справа "Карфаген" продемонструвала необхідність системної реформи прокуратури, яку влада роками використовувала як інструмент тиску на політичних опонентів. Таку думку висловив у своєму Facebook політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда.

"Кейс "Карфагена" ще раз довів існування глибокої кризи прокуратури, яку багато років використовують як примітивну зброю для знищення "ворогів" влади. Зазвичай це караючий меч президента. За це прокурорським було дозволено майже все. Саме Офіс генпрокурора був торпедою у спробі знищення НАБУ та САП минулого літа. Горезвісну пресконференцію [тодішнього очільника Офісу генпрокурора Руслана] Кравченка пам’ятають усі. Лише завдяки тому, що на владу натиснули вулиця та західні партнери, антикорупційні органи сьогодні працюють. І працюють добре", – написав він.

Він також звинуватив представників прокуратури у тиску на місцеве самоврядування.

"Функцією прокурорських було й залишається і знищення представників місцевого самоврядування, яке кісткою в горлі Банкової стоїть уже багато років. Кравченко та його перша заступниця Марія Вдовиченко, яка пішла у відставку слідом за "шефом", їхні підлеглі роками генерували кримінальні провадження проти політичних опонентів, – зазначив експерт. – Найбільш показовим став тиск на Київ".

Магда нагадав, що проти київської влади було ініційовано понад 1500 кримінальних проваджень, проведено понад 1200 обшуків, оголошено більш як 300 підозр.

"І результат – лише чотири вироки. Відтак питання, скільки справ із 1200 було сфабриковано, риторичне. Справи розвалювалися ще до суду або в суді. Задача була – зайти до КМДА, зробити виїмку документів, зупинити роботу. За це дозволялося і про себе не забувати – з колцентру данину зняти чи бізнес віджати. Формула успіху генпрокурора була проста: атакуєш НАБУ, САП, Кличка, опозицію, за це набиваєш кишені через ФОП "королев" і маєш захист від відставки у Раді", – переконаний він.

На думку директора Інституту світової політики, призначення нового генпрокурора "в існуючій системі координат" не поміняє ситуацію, тому що потрібно реформувати саму систему прокуратури.

"Почати хоч б з конкурсного обрання керівників інституцій із залученням незалежних експертів. Звісно, це не чарівна пігулка. Але досвід НАБУ, САП і нового керівництва БЕБ принаймні демонструє одну важливу річ: керівник, який не завдячує своєю посадою виключно одному політичному центру, має значно більше простору для самостійності. "Карфаген" має стати не черговим політично-корупційним скандалом. Це важливий тест на те, чи здатна Україна нарешті перейти від держави персональних призначень до держави інституцій", – резюмував Євген Магда.

Контекст

4 вересня НАБУ і САП повідомили про спецоперацію з викриття злочинної організації, у керуванні якою підозрюють посадовця Офісу генерального прокурора України. За даними антикорупційних органів, організація може бути причетною до "кришування" мережі шахрайських колцентрів і легалізації майна. Вона дістала назву "Карфаген".
Згідно з матеріалами справи, фігуранти брали хабарі за "кришування" колцентрів і "відмивали" ці кошти. Посадовець ОГП діяв, зокрема, спільно із чинними співробітниками прокуратури, вважають у НАБУ. Бюро оприлюднило фото вилучених у фігурантів готівки й автомобілів, а також записи телефонних розмов, на яких, як стверджують, чутно голоси підозрюваних. Вони, зокрема, обговорюють, як використовувати посади у прокуратурі, щоб призначати "своїх" людей і контролювати незаконні фінансові потоки.
7 вересня Кравченко оголосив, що йде у відставку.