Трамп хоче "нову Ялту". NYT пояснила, чого він не врахував

Політика

Президент США Дональд Трамп прагне домовитися про завершення війни Росії проти України за принципом Ялтинської конференції 1945 року, коли лідери великих держав визначали повоєнний устрій Європи. Однак зараз Вашингтон уже не має достатнього впливу, щоб одноосібно вирішувати майбутнє України, а Європа нарощує власні оборонні можливості. Таку думку висловив директор Інституту Кеннана Майкл Кіммедж у колонці для The New York Times.

Автор нагадав, що в лютому 1945 року президент США Франклін Рузвельт, прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль і радянський диктатор Йосип Сталін зустрілися в Ялті, щоб обговорити майбутнє Європи після Другої світової війни. На думку Кіммеджа, Трамп прагне подібної домовленості, за якої лідери великих держав визначатимуть правила, а менші країни будуть змушені їх приймати.

Кіммедж вважає, що такий підхід залишає Україну та її європейських партнерів осторонь переговорного процесу. За його оцінкою, Трамп зосереджується на домовленостях із президентом Росії Володимиром Путіним, якого сприймає як лідера великої держави, і недостатньо враховує позицію Києва.

Автор також стверджує, що за майже два роки Трамп не зміг досягти врегулювання війни, а США поступово втрачають роль ключового учасника переговорів. Серед прикладів він наводить скорочення американської військової та фінансової підтримки України, тиск на Київ і спроби Вашингтона поліпшити відносини з Москвою.

На думку Кіммеджа, нинішня ситуація суттєво відрізняється від 1945 року. Тоді Радянський Союз мав значні військові переваги в Європі, в той час як Росія, за оцінкою автора, не тільки не здобула переконливої перемоги у війні проти України, а й "зазнала чогось значно ближчого до поразки". Тому Москва намагається отримати дипломатичні поступки, яких, як вважає Кіммедж, Вашингтон не має ні права надавати, ні можливості забезпечити.

Водночас Європа поступово збільшує оборонні бюджети та розвиває власну військову промисловість. Автор звертає увагу на роль Німеччини в цьому процесі й наголошує, що Україна та європейські країни мають власні інтереси й не хочуть залишатися лише об’єктами домовленостей між Вашингтоном і Москвою.

Кіммедж не виключає, що після проміжних виборів до Конгресу США Трамп може ще більше скоротити підтримку України, зокрема припинити обмін розвідувальними даними. Однак, на думку автора, навіть такий крок не означатиме, що президент США зможе одноосібно визначити результат війни.

"Він сам не може вирішувати її майбутнє", – такий висновок випливає з аргументації Кіммеджа.

Автор переконаний, що головне питання тепер полягає в тому, чи зможуть Україна та європейські держави зберегти єдність і продовжити протидію Росії незалежно від подальшої політики Вашингтона.

Контекст

Ялтинська конференція відбулася 4–11 лютого 1945 року в Криму. У ній взяли участь Рузвельт, Черчилль і Сталін. Вони обговорювали повоєнний устрій Європи, зокрема майбутнє Німеччини, Польщі та створення Організації Об’єднаних Націй. Конференція стала одним із символів поділу Європи на сфери впливу великих держав.
У жовтні 2026 року тема можливих домовленостей щодо України без її повноцінної участі знову опинилася в центрі уваги. Зокрема, за даними ЗМІ, Путін хоче обговорити завершення війни на умовах Москви під час можливої зустрічі з Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
21 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна має бути за столом переговорів, якщо інші держави обговорюють її майбутнє.